П'ятниця, листопада 17, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університетська дискусія

Ризик катастрофи дорівнює нулю

 

ВІД РЕДАКЦІЇ: Завершуємо дискусію університетських учених з приводу питання загальнонаціонального, навіть глобального масштабу - видобутку сланцевого газу на території України. Ця тема викликає запальні суперечки серед науковців усього світу. Науковці Каразінського упродовж півроку висловлювали свою точку зору з даної проблеми. (№6-№12 за минулий і нинішній рік). Сьогодні про нетрадиційний газ надаємо слово кандидату фізико-математичних наук, доценту кафедри фізики нетрадиційних енерготехнологій та екології фізико-енергетичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, начальнику проектно-технологічного відділу сервісної компанії «Регіон» Юрію Олександровичу КІЦЕНКО.

- Юрію Олександровичу, яке відношення Ви маєте до сланцевого газу?

- Одним із спрямувань діяльності компанії «Регіон», у якій я працюю, є виконання операцій з гідророзривів пласту. Наша компанія успішно виконувала такі роботи як на традиційних колекторах (conventionalreservoirs), так і на щільних піщаниках (tightsands). Ми ще не виконували гідророзриви на сланцах (shale), проте по суті це подібні операції, хоча, як правило, більш масштабні.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про процес гідророзриву.

- Гідророзрив пласту або ГРП - це нагнітання у пласт флюїдів зі швидкістю й тиском, достатньо високим для того, щоб у пласті виникли тріщини. Після початкового ініціювання тріщини в пласт нагнітається у вигляді пульпи проппант, що продовжує утримувати тріщину в розкритому стані після зняття тиску нагнітання. Тріщина, заповнена проппантом, створює вузький, але маючий високу провідність канал для припливу пластових флюїдів. Його довжина може сягати кількасот метрів, а висота - до 50 метрів. Створення такого високопроникного каналу дозволяє покращити продуктивність свердловини внаслідок обходу початкового пошкодження призабійної зони пласту, збільшити область дренування, збільшити видобуті запаси. Варто зазначити, що на першому етапі проектування такої операції проводиться детальний аналіз геологічних і технічних даних по свердловині, на основі яких і розробляється дизайн-проект з проведення операції гідророзриву…

- Наскільки безпечним з екологічної точки зору є проведення операцій з ГРП?

- Видобуток сланцевого газу принципово нічим не відрізняється від розробки звичайних газових чи газоконденсатних родовищ. Не варто забувати, що в Україні щороку проводиться близько ста ГРП на традиційних колекторах і десятки ГРП на щільних піщаниках, і поки що жодних повідомлень про екологічні катастрофи, пов’язані з проведенням цих робіт, я не зустрічав. Звичайно, як і будь-яка область енергетики, проведення ГРП має певний ризик. Однак, на мій погляд, екологічні ризики тут не вищі ніж, наприклад, при видобутку твердих горючих копалин, таких як вугілля, де на поверхню доставляються великі об’єми гірських порід з підвищеним радіаційним фоном; у шахтах часто відбуваються обвали і гинуть люди, не говорячи вже про те, що у більшості шахтарів з роками розвиваються різні захворювання.

- Тож які переваги та недоліки Ви можете виділити?

- Це питання несе в собі сильне політичне навантаження. Собівартість російського газу - 50-100 доларів США за тис. куб. м. Україна купує російський газ за 400 доларів США за тис. куб. м. Про оцінку собівартості українського сланцевого газу поки що говорити рано, оскільки цей проект вимагає значних інвестицій та має багато невизначених факторів. Однак, за досвідом Америки, можна говорити про цифри 300-450 доларів США за тис. куб. м. Тож сланцевий газ може підняти українську економіку і знизити політичний вплив Росії. Проте варто забезпечити відповідну законодавчу базу, яка регулюватиме розробку сланцевих родовищ, регулювання утилізації рідин після виконання ГРП. При цьому зазначу, що рідини ГРП не такі вже й токсичні, як їх представляють прихильники заборони видобутку сланцевого газу. Наприклад, основним компонентом рідинної системи ГРП є камедь гуара, що використовується у харчовій промисловості у якості загусника, тобто ми регулярно її вживаємо. Звичайно, у склад рідин ГРП входять і більш шкідливі речовини, котрі ми хоч і теж регулярно приймаємо у ванній (мило, пральні порошки), та потрапляння їх на верхній шар ґрунту не є прийнятним.  Тому я вважаю, що при дотриманні певних правил та законодавчому регулюванні видобутку сланцевого газу ризик екологічної катастрофи дорівнює нулю.

- Чи стане сланцевий газ альтернативою традиційному?

- Для України, враховуючи запаси традиційного і сланцевого газу, можна зробити висновок, що сланцевий газ, якщо і не є альтернативою, то хоча б може забезпечити значну частину видобутку. Безумовно, видобуток сланцевого газу потребує значних інвестицій, пов’язаних з ризиками. Зараз можна стверджувати, що власними силами Україна не в змозі розпочати видобуток сланцевого газу. А враховуючи нестабільну ситуацію в нашій країні, я гадаю, що інвестори пригальмують проекти з видобутку сланцевого газу і не будуть поспішати з вкладанням реальних інвестицій у цю область.

Є. ПРОРВІНА.