П'ятниця, листопада 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Іменні аудиторії

 

З повагою до традицій: від любові - любов

 

Кожна з аудиторій історичного факультету особлива, бо просякнута любов’ю до знань, викладачів, університетських друзів та альма матер. Чотири виділяються з-поміж інших. Вони - іменні. Кожен із науковців, на честь яких вони названі - блискучий історик, який присвятив частину свого життя Харківському університету.

Для чого іменні аудиторії взагалі?

Заступник декана з виховної роботи Зінаїда Сафронівна Калашник: «Кожен курс має свою аудиторію, за якою він слідкує: імені академіка Багалія - за першим курсом, імені Бузескула - за другим,  академіка Дрінова - за четвертим курсом, аудиторія імені Костомарова - за п‘ятим.  Разом з переходом на старший курс студенти автоматично «змінюють» аудиторію і дізнаються нове про іменитих науковців».

Аудиторія 5-62 названа на честь  Маріна Степановича Дрінова, видатного історика та громадського діяча другої половини ХІХ  початку ХХ ст. Він народився в Болгарії, проте освіту здобував в Київській семінарії та  Московському університеті, тривалий час жив у Європі. Перший болгарський історик, який отримав солідну професійну освіту і всі існуючі вчені ступені та звання. Був першим болгарським вченим, обраним членом всіх тодішніх слов’янських академій; першим головою першого Болгарського наукового товариства і першим Міністром культури у визволеній Болгарії. Більше 30 років академік Дрінов присвятив нашому університету: був викладачем славістичних дисциплін. Він збагатив науку капітальними працями з історії а також філології, мовознавства, етнографії та фольклористики. Аудиторія 5-62 сучасно обладнана, простора, сонячна. Тут висить великий портрет Маріна Дрінова та біографічна довідка. Взагалі, це добра ідея: студенти ознайомлюються із життям видатних істориків, не сприймають їх як німі імена на табличках.

Наступна - аудиторія імені Дмитра Івановича Багалія, або, як її ще називають, «аудиторія першокурсника». Саме тут найчастіше слухають лекції та проводять семінари наймолодші історики. Приміщення аудиторії складається з двох об’єднаних кімнат, тому акустика у другій частині трохи гірша. Але студенти не нарікають: викладачі читають лекції голосно та з гарною інтонацією, тож проблем не виникає. В аудиторії традиційно зберігають парти старого зразку, адже першокурсники - колишні учні, тож їм буде приємно бачити частинку школи в університеті, крім того, парти - це данина традиції, зв’язок з минулими поколіннями істориків. Кожен студент може ознайомитися із портретом Дмитра Багалія та його біографією. Науковець присвятив нашому університету значну частину свого життя: з 1883 року працював викладачем, у 1906-1911 роках був ректором. Він брав участь у створенні Харківського історичного архіву і виконував обов’язки завідувача на громадських засадах. Спільно з іншими викладачами поклав чимало сил та енергії на відродження університетської автономії. Д. І. Багалій займався реформуванням діяльності університету. Зокрема, він сприяв появі кафедри історії України, української мови й літератури. За його підтримки були відкриті Вищі жіночі курси у Харкові, де він читав лекції. Він брав участь у видаванні масової літератури з різних галузей знань, редагував серію книжок культурно-історичної бібліотеки. Саме в цій серії першою з книжок була «Історія Слобідської України».

Аудиторію 5-60 названо на честь Владислава Петровича Бузескула - одного з найвизначніших антикознавців. Видатний науковець увесь шлях від студента до професора пройшов у Харківському університеті, сам себе називав «доморощенным учёным». З 1876 року навчався на історико-філологічному факультеті, 1885 року розпочав викладацьку діяльність. У 1902-1906 академік Бузескул обіймав посаду декана історико-філологічного факультету Харківського університету. За свою наукову діяльність він опублікував понад 200 робіт, деякі з яких не втратили свого значення і дотепер.

Аудиторія 5-60 затишна та привітна. Неподалік від біографічних даних розмістили майстерно виконаний портрет роботи художника Алатарцева. Картину подарували у 2006 році декани, професори Володимир Іванович Кадєєв, Сергій Іванович Посохов  та студенти й випускники 2006 року.

Аудиторія 5-58 одна з «найурочистіших» в університеті. Вона названа на честь Миколи Івановича Костомарова у 2005 році. Його постать - знакова для історичної науки. Дійсний член Петербурзької та Південно-Слов’янської академій, Російського географічного товариства, член Віленської археографічної комісії, Московського археологічного товариства, Імператорського товариства історії та старожитностей російських, Історичного товариства імені Нестора-Літописця при Київському університеті. Академік Костомаров посідає видатне місце в плеяді титанів української та російської історичної думки XIX ст. Аудиторія 5-58, окрім безпосереднього навчального процесу,  часто використовується для проведення нарад, методичних комісій, вручення дипломів: вона має невелику  авансцену, зі смаком обставлена, затишна.

П’ятеро із п’ятьох опитаних мною студентів-істориків знають про вчених, на честь яких названо аудиторії. Чудовий показник!

О. ЯКОВЧЕНКО.