Неділя, вересня 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Заступник декана

Людина на своєму місці

Геолого-географічний факультет. Заступник декана  Валентина Григорівна КЛИМЕНКО,  доцент, відповідає за навчально-методичну роботу. Валентина Григорівна

впевнена, що успішна робота факультетського деканату залежить не від окремих осіб, а від злагодженості роботи всієї команди: декана, замдеканів, методистів, секретарів.  Але, на мою думку, як будинок складається з маленьких цеглинок, від якості яких залежить міцність збудованої споруди, так і команда утворюється з окремих людей, від працьовитості, наполегливості та старанності яких залежить результат роботи.

…Валентина Григорівна працює на посаді заступника декана вже сьомий рік. При цьому вона встигає вести активну викладацьку й наукову роботу (близько 60 наукових статей, 3 методичних посібника, у тому числі комплексний методичний посібник «Загальна гідрогеологія», українсько-російсько-англійський словник із загальної гідрогеології, написаний у співавторстві з Н. І. Черкашиною). «Студент має бути забезпечений літературою!» - говорить вона. «Але ж ви мене не ідеалізуйте», - в першу ж зустріч попросила Валентина Григорівна. Тож розповідати про героїню буду не я, а ті, хто безпосередньо співпрацює з нею.

 

Надійність  - і перевага, і недолік

Проф. В. А. ПЕРЕСАДЬКО, декан геолого-географічного факультету:

- Валентину Григорівну можна охарактеризувати одним словом - надійна людина! По-перше, вона з головою поринає у свою роботу, вона випускниця факультету, усе життя працювала тут на різних посадах: лаборанта, завідуючого лабораторією, викладачем. Єдине, на що у неї не вистачає часу - на себе саму. Увесь час зі студентами, з викладачами. Якщо їй доручити якусь справу, вона виконає її беззаперечно. Але водночас надійність - і її недолік. А ще - не уміє вимагати. Вона знає, якщо завдання виконане нею, то воно точно зроблене добре, у результаті чого накопичується велика кількість роботи. Для декана це добре, тому що він знає - все буде зроблено, а для керівника - погано. Всі можуть звернутись до неї за допомогою! Університет - це її життя, будинок, дім, сім’я, діти, онуки. Це все для неї Університет!

Немов мати

І. В. УДАЛОВ, доцент кафедри гідрогеології:

- Валентина Григорівна ставиться до студентів, немов мама до своїх дітей: з усіма проблемами вони одразу ідуть до неї. Я півтора роки просидів з Валентиною Григорівною в одному кабінеті, коли був заступником декана з виховної роботи, тому на власні очі бачив, з яким проблемами звертались до Валентини Григорівни студенти і як ці проблеми вирішувались.

 

Говорять студенти

В. Г. Клименко любить студентів, а вони платять їй взаємністю. «Студентів потрібно любити і поважати, - вважає вона. - Перш за все, мають бути повага і взаєморозуміння. Не правильно говорити, що ти завжди правий тільки через те, що ти - викладач.

Єлизавета БРЮХАНОВА, магістр геолого-географічного факультету: «Валентина Григорівна ніколи не вела у мене пари, але я зустрічалася з нею у справах студентських, «деканатських».  Вона дуже серйозно ставиться до проблем студентів і добре розуміється на своїй справі. Вимоглива, але водночас чуйна, комунікабельна. Завжди дасть слушну пораду. Я її дуже поважаю!»

Сергій СПРЕННЕ, студентський декан: «Дуже чуйна і обов’язкова людина! Я займаюсь громадською діяльністю чотири роки, і увесь цей час Валентина Григорівна - та людина з адміністрації, яка завжди піде назустріч, допоможе розібратися з будь-якою ситуацією. Професіонал найвищого класу і чудова людина!»

Анастасія ТКАЧЕНКО, третьокурсниця: «Валентина Григорівна викладала у мене на І курсі, а ще я дуже часто пересікалася з нею як староста групи. Людина добра, завжди допоможе, завжди підкаже. Дуже любить свою роботу і виконує її відповідально!»

Ідеалізувати Валентину Григорівну мені, як бачите, і не довелось! Для тих, з ким працює заступник декана, вона і без моїх слів ідеальна, або ж, якщо дотримуватись філософії нашої героїні, наближена до ідеалу, але не без недоліків.

«Якщо людина працює, то вона зобов’язана виконувати свою роботу добросовісно, - розповідає про свої життєві принципи Валентина Григорівна. - Іншого варіанту не може й бути. Я вихована так. Є робота, ти за неї відповідаєш і маєш її виконувати. Але запорука успіху - команда!»

 

К. ЛІНК.