Вівторок, квітня 23, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нетрадиційний газ


Як нам статус колонії?

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо обговорювати проблеми нетрадиційного сланцевого газу і його видобутку на Україні (поч. №6 (4016), №10 (4019). Проф. Микола Отарович МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН, завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету:

- Про сланцевий газ я готовий говорити не стільки з позиції хіміка, скільки з позиції звичайного громадянина. У мене негативне ставлення до так званого нетрадиційного газу. Чому так? По-перше, є ризики. Теорія і практика - це дві різні речі. Наприклад, коли науковці проводять якісь досліди у лабораторних умовах, то там все може виглядати безпечно. А уявімо собі масштабний експеримент! Почнеться видобуток сланцевого газу, стануться збої. Фірми і корпорації, які пропонують видобувати сланцевий газ, знають про ці ризики і про неперевіреність технологій, але запевняють, що зможуть усунути неполадки. Але з якою шкодою для природи і людей? Згадаймо, досвід британської нафтогазової компанії «British Petroleum», яка видобувала нафту в Мексиканській точці. Вони гарантували безпеку. А що сталося? Катастрофа. Мені здається, поки є ризики, слід відмовитися від видобутку сланцевого газу. По-друге, звичайно ж, екологія. Якщо почнуться видобутки, і станеться збій, постраждає природа. Мене хвилює питання, як країна стабілізує ситуацію? Хто відновить природні фонди, поверне життя людям? Знову ж таки, зарубіжні компанії, можливо, і гарантують нам фінансову допомогу у разі катастрофи, але чи нададуть вони її нам? Звернемося знову до досвіду інших країн. Згадаймо Бхопальську катастрофу. У результаті вибуху на хімічному заводі «Union Carbide» в індійському місті Бхопал загинуло 18 тисяч жителів. Власники заводу виплатили мінімум компенсації, і на цьому їх «гарантії захисту» закінчилися. По-третє, коли мова йде про прибуток, важко взагалі комусь вірити. Фірми і корпорації з видобутку будуть переслідувати тільки свої інтереси, адже за ними стоять величезні гроші. Коли вже розпочнеться видобуток, то ніхто особливо не буде стежити за дотриманням усіх технологій. Їх буде цікавити кількість видобутого газу, а не безпека. Вони можуть застосувати інші методи, підвищити ефективність видобутку, але нам про це ніхто говорити не буде. Коли починається погоня за газом і нафтою, про обіцянки мало хто пам’ятає. Таким фірмам вигідно видобувати газ саме в країнах третього світу, максимум прибутку з мінімумом компенсації у разі катастрофи. Не хочеться про це говорити, але у такому разі наша країна носитиме статус колонії. У зв’язку з ризиками, неперевіреними технологіями, загрозою для природи і людей, я проти видобутку сланцевого газу.

Л. ГРУБНІК.