«Механіка дивує»

Майданчик інтерактивної науки «ЛандауЦентр» вкотре презентував нову серію цікавих експонатів. На цей раз ми вивчатимемо механіку!

… У приміщенні центру - чимала юрба дітлахів різного віку: дошкільнята, учні початкової та середньої школи, старшокласники. «Ламають голови» над науковими експонатами й студенти, дорослі, люди похилого віку. На вході мене вітають «Математичні метаморфози»: геометричні фігури, пороблені з ниточок, що так нагадають павутиння. Двоє: Данило та його старша сестра Альона намагаються виконати умови «Вертикального більярду». Треба, тримаючись за мотузки, підняти кульку на вертикальній поверхні з дірочками так, аби кулька дісталася до самого верху. З п’ятої спроби хлопець впорався із завданням.

…Хвилинку сміху забезпечить наступний експонат. Сама його назва вже натякає на абсурдність результату - «Повтори емоцію». Запропоновані фотографії тих, чиї емоції необхідно скопіювати - це фотокартки братів наших менших. Причому, на фото - зовсім нетипові для тварин вирази фізіономій. Намагаюся всміхнутися, як зебра на зображенні. Сподіваюсь, ніхто не бачить.

Моя увага перемикається на головоломки, у яких із запропонованих фрагментів необхідно скласти певну фігуру. Сідаю за стіл, беру у руки зелені шматочки майбутньої літери «Т»… Не виходить. Винахідник головоломки Нобіокі Іосігахара ретельно продумав, як можна завести у глухий кут дорослого студента. До мене підходить десятирічна Оксана: «Тьотю, давайте я Вам допоможу, я вмію!». І Оксанка за лічені секунди показує, як із чотирьох скісних фрагментів скласти літеру. Дивуюся винахідливості дівчинки.

Вікторія Володимирівна КРУГЛОВА, директор «ЛандауЦентру», відмічає: «Я завжди казала, що наші діти розумніші за нас! У них фантазія та логіка розвинуті настільки, що їх результати іноді виходять кращими за дорослих».

…Помічаю столик із величезною купою конструктору – мабуть, найулюбленіша іграшка дітлахів. Малеча будує складні геометричні фігури, а Вікторія Володимирівна тим часом розповідає: «До нас якось прийшли дітки зі школи, сіли за конструктор. Вони поставили собі за мету збудувати дім, не залишаючи жодної деталі! Уявляєте, яка це має бути витримка?

Рухаюсь далі. Увагу привертає стілець з цвяхами. Торкаюсь обережно пальчиком - боляче! До мене підходить волонтер центру, Ілля САМУЙЛОВ, четвертокурсник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва: «Цей експонат працює за принципом рівномірного розподілу енергії. От вам пальчиком боляче, а спробуйте покласти руку (я кладу на стілець долоню). Не так відчувається? А тепер сядьте. Боїтеся? Я вам зараз покажу, що навіть повітряній кульці не страшний цей стілець!». Ілля виносить з таємної кімнати дві зелененькі повітряні кульки, кладе їх на цвяшки та з силою натискає. Дивина! Кульки цілі, неначе їх поклали не на гостру поверхню, а, наприклад, на хутро або шкіру. Проте сідати на стілець я так і не наважуюся.

…У залі експонатів вистачить на цілий день дозвілля: «Колиска Ньютона», «Демонстрація сили тертя», «Смугасте дзеркало», «Кольорові дроби», «Лазерний фонтан», «Важіль Архімеда», «Фігури Ліссажу» та багато-багато інших фізико-математичних цікавинок.

До речі, у червні «ЛандауЦентр» працює щодня: понеділок-п’ятниця з 10:00 до 15:00, субота-неділя з 12:00 до 18:00. На виході із цієї маленької наукової країни Вікторія Володимирівна з усмішкою звертається: «Приходьте до нас ще, беріть із собою друзів, дітей та чоловіка!»

К. НОВІКОВА, наш спецкор.