Дергачівські ліцеїсти.

Пора перевтілень.

Дергачівський ліцей №2 славиться великою кількістю талановитих учнів. Цього навчального року ліцей посів І місце у районі за кількістю медалістів у класі - 5 на клас.

Директор Дергачівського ліцею №2 О. П. ОСТАПЕНКО:

- Наш ліцей готує дуже відповідальних і розумних дітей. Цього року нас порадував 11-а клас - 5 медалістів. Класний керівник 11-а - Тетяна Іванівна Тараненко.  Кращі учениці 11-а, ЛОМАКА Олександра та ПОКЛОНСЬКА Марія, дуже обдаровані, обидві відмінниці, подруги, мріють стати студентками ХНУ імені В. Н. Каразіна.  Дергачівський ліцей №2 спеціалізується на правознавстві та економіці.  Але завдяки викладачам філологічного факультету Каразінського університету наші діти відмінно знають мову та літературу.  Вдячний кафедрі українознавства ХНУ імені В.Н. Каразіна, яка  готує ліцеїстів до МАНу, до ЗНО тощо. Хочу відмітити наукових керівників наших учнів, університетських  філологів  К. С. Руснак,  Г. А. Губарєву, М. П. Сподарця.

Які думки переповнюють майбутніх студенток у час, коли лялечка стає метеликом, у час дорослішання.

Випускниця Дергачівського ліцею №2 Олександра ЛОМАКА невипадково посідає призові місця з української мови та літератури. Ще змалечку дівчинка відчувала потяг до книг. Олександра сама дивується, що у сім’ї ветеринарів, фармацевтів, математиків точні науки не стали її стихією,  навпаки, вона захотіла стати філологом.

- Олександро, твої вірші вже опубліковані на шпальтах дергачівських газет і в журналах «Лава», «Слово. Образ. Митець». Ти почала віршувати ще у школі?

- Ще у шостому класі вчитель української мови та літератури  Т. М.  Вишнивецька відзначила мої здібності до віршування та порадила піти до Харківської дитячої літературної студії «Зав’язь», керівником якої є О. С. ТАРАНЕНКО, поетеса, член НСПУ, автор збірок «Простий сюжет», «Вересень», «Приватний сектор». Ольга Степанівна з часом стала вчителем і наставником, керівником моєї наукової роботи. Отож, з мамою за ручку я поїхала до тієї літературної студії в Палац дитячої та юнацької творчості на пробу пера. Літературне хобі переросло у серйозне бажання стати поетом, філологом. Коверга Людмила Яківна, вчитель української мови та літератури, надала ґрунтовні знання з базових дисциплін, а також Губарєва Галина Анатолівна, яка значно допомагає у підготовці до іспитів, МАНу, ЗНО. Сьогодні я випускниця літературної студії «Зав’язь». Наукова робота у МАНі також складалась з моїх віршів і називалась «Пора перевтілень».

- Від чого іще, окрім філології та української поезії, співає душа?

- Так, саме співає. Я дуже люблю музику і співи. Займаюся вокалом і досі продовжую співати. Брала участь у вокальних конкурсах «Музи-діти», «Жива вода», «Слов’янські таланти» та ін. Займаюсь  у Дергачівській дитячій музичній школі.

У своєму насиченому житті Олександра знаходить час для громадської  роботи, є лідером Дергачівської районної громадської молодіжної організації «Нове покоління Дергачівщини»  (керівник О. Л. Марєйкіна).

Випускниця Дергачівського ліцею №2 Марія ПОКЛОНСЬКА також виборювала призові місця з української мови та літератури, але філологія не стала її основним захопленням. Маша полюбляє бути активною, спортивною, жити у русі, катається з друзями на роликах та велосипедах, займається відео- та фотозйомкою. У ліцеї дівчина відповідала за шкільне самоврядуванням, організовувала свята, благодійні акції.

- Цього року взимку наш клас організував міні-концерт до Дня Святого Миколая для Дергачівського дитячого будинку.  Разом з Олександрою Ломакою ми були ведучими урочистого заходу. Саша, як філолог, долучалася до написання сценарію, а я виступала, як організатор свята.

- Машо, розкажи про свої плани на вступну кампанію-2014?

- Узагалі мені подобаються такі предмети як історія та англійська мова. Ще у дитинстві мріяла стати перекладачем з англійської. Вчитель з історії І. А. Корикоза прищепила любов до історії. Тому подаю документи до вступу в ХНУ ім. В. Н. Каразіна на обидва факультети - на історичний та на факультет іноземних мов.

- Чи радує тебе пора перевтілень, доросле самостійне студентське життя?

- Радує  і водночас лякає. Лякає велика відповідальність. Адже в університеті не вчителі за нами «бігатимуть», як це було у школі,  а ми - за вчителями.

Шкільна сходинка пройдена. Попереду - серйозне університетське життя. Пора перевтілень та нових досягнень.

Ліна ТИМАРСЬКА.