П'ятниця, листопада 17, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Подія місяця

Подія місяця


Університетський форум «Консолідація суспільства і децентралізація влади: моделі, перспективи, ризики»

 

 

ВІД РЕДАКЦІЇ: 20 травня в стінах Каразінського університету відбувся університетський форум «Консолідація суспільства і децентралізація влади: моделі, перспективи, ризики», на який з’їхалися гості з усієї України. Головною метою заходу було обговорення найнагальніших політичних, економічних і суспільних проблем України. На форумі працювала бригада спецкорів «Харківського університету»

Пленарне засідання проходило у Великій актовій залі головного корпусу. На початку заходу до аудиторії звернувся ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна академік В. С. БАКІРОВ:

– Зараз голос університету має нарешті зазвучати. Наука і освіта завжди були поза політикою. Але тепер, коли настали такі складні часи для країни, ми, науковці, маємо говорити. Сьогодні до Харкова з’їхалися експерти з усієї України: із Києва, Одеси, Тернополя, Львова, Донецька, Сумів, Полтави, Дніпропетровська. До нас завітали студенти з багатьох вищих навчальних закладів України, аби також взяти активну участь у вирішенні майбутнього країни. Нині наша молодь має сказати, яким вона хоче бачити майбутнє України, а ми спробуємо зробити їхні побажання реальністю.

Модератором пленарного засідання був Голова Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л. В. ГУБЕРСЬКИЙ:

– На сьогоднішньому форумі ми маємо вирішити питання конституційних реформ, децентралізації влади й економічного та соціального розвитку країни. Коли виникає загроза цілісності і єдності України ніхто не має права залишатися байдужим.

Після звернення Леоніда Васильовича аудиторію привітали почесні гості форуму: Заступник Міністра освіти і науки України П. Б. ПОЛЯНСЬКИЙ, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Ю. В. ГЕОРГІЄВСЬКИЙ. На пленарному засіданні було заслухано три доповіді, які підготували Президент Національної академії педагогічних наук України В. Г. КРЕМЕНЬ ( «Консолідаційна парадигма модернізації України»), ректор Національного університету імені Ярослава Мудрого В.Я. ТАЦІЙ («Конституційна реформа – шлях до стабілізації політичної системи України»), ректор Київського національного торгівельно-економічного університету А. А. МАЗАРАКІ («Децентралізація влади як фактор економічного зростання»). У перерві гості відповіли на запитання кореспондентів університетської газети.

– Яким Ви бачите майбутнє України?

Проф. В. Г. КРЕМЕНЬ, Президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАН України, академік НАПН України:

– У майбутньому я бачу Україну європейською країною з європейськими цінностями. Ми маємо будувати країну на засадах демократії. Ми маємо консолідувати наше суспільство, зміцнювати його, шукати спільне, а не відмінне. У майбутньому у центрі уваги має бути людина з її бажаннями і потребами. Я вважаю, що наше завтра за інноваційними людьми. Ми маємо виховувати таких людей. Людей, які навчаються, розвиваються не заради того, що так треба, а заради себе, заради свого майбутнього. Вони роблять це з власних ініціативи і бажання. Зараз ми маємо цінувати момент. Мислитель Конфуцій писав: «Не дай Боже жити в епоху змін». Ми зараз живемо в одну із них. І, я вважаю, що це прекрасно. Адже у нас є шанс осмислити свої помилки, проаналізувати і виправити їх. Я думаю, що у нас вийде побороти труднощі і побудувати сильну країну.

Проф. В. Я. ТАЦІЙ, Президент Національної академії правових наук України, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого:

– Я бачу Україну єдиною, незалежною, процвітаючою країною. Треба єднатися і зберегти нашу країну для нащадків. Якщо говорити про майбутнє України, то воно залежить від тих рішень, які ми сьогодні приймемо. Що ж треба змінити? Буду говорити про зміни з точки зору права. Мені здається, що, перш за все, треба необхідно провести реформи і створити двопалатний парламент (сьогодні парламент – неефективно працюючий орган). Дехто помилково вважає, що двопалатний парламент притаманний федеративній державі. Це помилка, бо в ті ж самій Європі десять країн, зокрема, Іспанія, Італія, Словенія, Франція, Білорусія і деякі інші унітарні країни мають двопалатний парламент. І він у них діє дуже ефективно. Також мені хотілося б наблизити всі регіони України до влади, щоб вони мали реальний вплив на прийняття рішень в центральних органах влади. Щасливе майбутнє  починається зі змін.

Проф. А. А. МАЗАРАКІ, ректор Київського національного торгово-економічного університету, академік НАПН України:

– Що маємо сьогодні? Корупція, незадовільний стан доріг, високі витрати підприємств на роботу з податковими органами. Тож, у майбутньому української держави я бачу значні економічні зміни. Підвищення дефіциту бюджету, зміна курсу валюти, перехід до «плаваючого» курсу... Аби цього не сталося, країна потребує децентралізації влади. Якщо не зміняться механізми управління – чогось досягти буде край важко. Тому нові задачі мусять виконувати нові, молоді люди. Вищі навчальні заходи, у свою чергу, мають запровадити перепідготовку кадрів для нової системи управління.

Проф.В. П. АНДРУЩЕНКО, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова:

– Звичайно ж, я бачу майбутнє України світлим та щасливим. З’являються  нові молоді обличчя, енергійні та сповнені ініціатив. Завдання старшого покоління – зробити все, щоб нова генерація безперешкодно розвивалась. Плідна наукова співпраця між різними університетами країни – важливий чинник, який формує уми та настрої активної, юної частини нашої держави.

Єлизавета ЩЕПЕТИЛЬНИКОВА, Голова Української Асоціації Студентського Самоврядування:

– Я бачу Україну державою з інноваційною економікою, яка буде орієнтована на розвиток творчих та інтелектуальних особистостей. У такій державі за основу беруться права та обов’язки кожної людини. Вища освіта має шанс розробити вихід з кризової ситуації. Нас об’єднують спільні цінності: сильна держава з верховенством права. Маємо шанс розробити «дорожню карту», яка з роками приведе нас до якісних результатів.

Упродовж двох годин у Каразінському діяли три секції форуму, на яких науковці держави аналізували різні аспекти функціонування країни.

У Залі засідань Вченої Ради університету працювала перша секція «Політико-правові аспекти децентралізації влади в Україні». Модераторами були Тетяна Євгенівна КАГАНОВСЬКА, декан юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, і Світлана Григорівна СЕРЬОГІНА, завідувач кафедри державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. На секції розглядалися питання політичної системи України, адміністративно-територіальної реформи в Україні, розвитку місцевого самоврядування, проблеми забезпечення законності в умовах децентралізації влади. З доповідями виступили проф.. А. О. СЕЛІВАНОВ, кафедра адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, І. Б. КОЛІУШКО, кафедра загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-могилянська академія», проф.. В. Л. МУСІЯКА, кафедра галузевих правових наук Національного університету «Києво-могилянська академія», доценти Т. В. ПАНЧЕНКО і О. В. КРИСЕНКО, кафедри політології ХНУ імені В. Н. Каразіна.

До експертів з питань політики і права наші кореспонденти звернулися з тим же запитанням: «Яким Ви бачите майбутнє України?»

І. Б. КОЛІУШКО:

– Я проти федералізації, але за децентралізацію. Що значить децентралізація? Це система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління. Ми маємо провести адміністративно-територіальну реформу, перерозподілити територію України, укрупнити її регіони і передати владу органам місцевого самоврядування. Також ми маємо реформувати Кабінет міністрів України, почати нарешті боротися з корупцією. Також ми маємо зробити зміни в системі освіти. Щоб реалізувати наші плани, університети мають готувати більше спеціалістів на управлінські посади. Ці та інші реформи, я упевнений, покладуть початок змінам на краще в нашій країні. Адже ми всі прагнемо жити у сильній, багатій і щасливій країні.

Проф. В. Л. МУСІЯКА:

– Україна врешті-решт буде прекрасною державою, в якій людина житиме гідно. Уже зараз відчутні впливи нових віянь. Нам треба пережити сучасні жахи, зберегти державу. Гадаю, що головне завдання нинішнього покоління – закласти основи майбутньої інтеграції, а вже наступне, молоде, продовжить розпочату справу. Важливо, щоб кожна людина усвідомлювала власну значущість, здатність впливати на життя усієї країни. Молодь не має залишатися байдужою до змін. Раджу більше читати, розвиватися. Тоді зможете допомагати іншим, доносити до них свої переконання. Не можна залишатися осторонь та гадати, що думка оточуючих людей не важлива: у «Республіці громад» кожна людина впливає на долю іншої.

Доц. Т. В. ПАНЧЕНКО:

– Україна є найбільшою за територією європейською країною і є єдиною державою в Східній Європі, чия територіальна структура практично не змінилася з часів СРСР. Країні необхідне реформування, адже через надмірну централізацію ускладнюється виконання самоврядних повноважень на рівні областей та районів. Таку ситуацію неодноразово намагались змінити, але на реформування  територіальної організації влади не вистачало часу або політичної волі. За цей час в Україні напрацьовано чимало концепцій реформування й проблеми, які потребують вирішення. Сьогодні реформа  є одним із базових чинників консолідації українського суспільства. Отже, попри зовнішні і внутрішні виклики, що постали перед Україною, старт реформи є першочерговим завданням після президентських виборів. Саме ця реформа і в подальшому інші зможуть змінити країну на краще.

Паралельно діяла секція «Економічна складова регіонального розвитку України», на якій розглядалися проблеми та питання: децентралізація влади і її зв’язок з регіональною економічною політикою, позитивні і негативні сторони децентралізації, шляхи, якими країні варто йди, аби досягти децентралізації, податкова реформа. Модераторами у секції виступили проф.. В. В. ГЛУЩЕНКО, завідувач кафедри фінансів та кредиту Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а також проф..Н. Л. ГАВКАЛОВА, завідувач кафедри публічного адміністрування ХНЕУ ім. С. Кузнеця. З доповідями виступили проф.. В. В. ГЛУЩЕНКО, проф.. В. Б. РОДЧЕНКО,  проф..В. М. ОНЕГІНА.

Проф. В. Б. РОДЧЕНКО, завідувач кафедри маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Харківського національного університету В. Н. Каразіна:

– Питання адміністративно-територіальної реформації України постійно відкрите. Наша адміністративна модель на сьогоднішній день недосконала. Загострюється ця проблема постійною боротьбою за владу. У перспективі нашої держави я бачу муніципальну, а не федеративну модель розвитку.

Проф. Н. Г. ДІДЕНКО, декан факультету державного управління Донецького державного університету управління:

– Стосовно децентралізації влади, то я вважаю, що за одну добу такі питання не вирішуються. Як каже приказка, «7 раз відмір, 1 раз відріж». Так і тут, процес децентралізації має бути чітко продуманим від самого початку з урахуванням усіх нюансів. Я за єдину неподільну Україну. Я за те, щоб між Харковом та Донецьком не було митниці.

Проф. В. В. ГЛУЩЕНКО:

– Більшість неправильно розуміє слово «федералізація». Федералізація – це коли об’єднується окрема держава. А у нас не можуть в одній державі існувати декілька. Я вважаю, що такі явища, як незалежні республіки, все ж таки не матимуть місця в нашій країні.

У рамках університетського форуму діяла і третя секція, присвячена питанням соціально-гуманітарної стратегії України. Модераторами виступали проф..В. Б. ЄВТУХ, член-кореспондент НАН України, директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій НПУ імені М. П. Драгоманова, та проф.. І.В. КАРПЕНКО, декан філософського факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна. В секції обговорювалися питання, які стосувалися специфіки регіональної гуманітарної політики, етнокультурних чинників формування національної ідентичності, історичної пам’яті в контексті консолідації українського суспільства, автономії та децентралізації в науково-освітньому та культурному просторі України, молоді як суб’єкта консолідації українського суспільства.

Поняття історичної пам’яті розкрила декан факультету психології проф.. Н. П. КРЕЙДУН, на думку якої історична пам’ять є не автобіографічною, власне нашою.

Також із доповіддю виступив курсант ХУПС ім. І. Кожедуба Володимир АГЕЄВ, який розкрив питання виховної роботи у Збройних силах України.

Під час роботи секції учасники багато дискутували, піднімали проблеми, що стосуються виховання сучасної молоді. Зокрема Володимир Борисович висловив думку про необхідність для студентів курсу «Історія університету», крізь призму якого можна показати історію регіону і всієї країни.

Питання навчально-виховного процесу й становлення культури підтримала й Світлана РОМАНОВА, викладач ХНУБА:

– Тільки в обговоренні можуть знайтися точки зіткнення, а в цьому й шлях до консолідації.

Таким чином, на секції було обговорено ряд актуальних та болісних для сучасного суспільства проблем. Важливим є усвідомлення перспектив України, її подальшої долі.

Як бачимо, на секціях активно обговорювалися і вирішувалися питання сьогодення.

Паралельно за круглим столом зібралися студенти багатьох вищих навчальних закладів. Вони разом намагалися вирішити, яким же вони бачать майбутнє України.

На зібранні були присутні голова Української Асоціації студентського самоврядування Єлизавета ЩЕПЕТИЛЬНИКОВА і лідери студентського самоврядування вищих навчальних закладів Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та інших областей України. За круглим столом була порушена проблема існування права в нашій країні. З приводу цього розгорілася дискусія. Чи справді існуючі норми права застосовуються на практиці, чи вони тільки прописані на папері? Кожен студент закликав до активності, а також взаємодії ректоратів університетів та органів студентського самоврядування.

Анна ЯНЬКО, студентка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, майбутнє України бачить таким:

– Майбутнє нашої держави я бачу таким, щоб це була демократична країна, де голос кожного мешканця буде на вагу золота. А думка громадянська – це той компас, орієнтир, який буде показувати правильний шлях. Кожен з нас задається питанням, чи патріот він, чи ні? Дуже часто чую, що люди хочуть поїхати з України, що тут нічого робити. Але варто подумати, що ж ти зробив для своєї країни. Варто прислухатися до слів Григорія Сковороди: «Пізнай самого себе». Якщо ми хочемо бачити свою країну дійсно економічно, культурно збагаченою, то маємо почати з себе, маємо об’єднатися.

За круглим столом дійшли висновку – Україна має майбутнє. Студентство повинно об’єднатися. Кризу можна розглядати як можливість пошуку нових шляхів подолання проблем.  Можливості є, завжди можна реалізуватися.

Після закінчення круглого столу голова Української Асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова коментує:

– Відсутність загальнонаціональної стратегії розвитку держави призвела до кризи. Тому, сьогодні ми побачили велику енергію студентських обговорень, велику кількість ідей бачення проблеми, шляхів їх вирішення. Отримуємо консолідоване суспільство. Ми сподіваємося, що результати дискусії зможемо побачити в реальних рішеннях у найближчі роки, які будуть пов’язані з перерозподілом влади в державі і зі змінами системи управління. Першим кроком є рішення про прийняття нового закону «Про вищу освіту», сподіваємося його отримати до кінця літа. Будемо й надалі максимально доносити студентську позицію.

По закінченню засідань на секціях усі гості знову зібралися в одній аудиторії. Була прийнята резолюція, яку Заступник Міністра освіти і науки України Павло Броніславович ПОЛЯНСЬКИЙ пообіцяв передати керуючим органам країни.

Голова Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Васильович ГУБЕРСЬКИЙ:

– Ми зібралися сьогодні, бо нам не байдужа доля нашої країни. Спільними зусиллями ми розробили цілий план розвитку України. Написали багато, тепер важливо, аби воно все виконалося. Сподіваюся, так і буде. І скоро ми з вами заживемо в оновленій країні.

Саме такими словами закінчився університетський форум «Консолідація суспільства і децентралізація влади: моделі, перспективи, ризики». Тепер своє слово сказали і працівники освіти та науки України. Головне, щоб його почули.

На форумі працювали спеціальні  кореспонденти газети «Харківський університет»: Л. ГРУБНІК, О. БОБРИК, О. ЯКОВЧЕНКО, К. НОВІКОВА, Є. ПРОРВІНА.