Четвер, вересня 21, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

День Науки

День науки

Як дорослі у дітей навчались

 

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. ХІІІ Підсумкова конференція Малого каразінського університету, приурочена до Дня науки в Україні, зібрала  99 учнів, наймолодшому з яких — 6 років. Було зроблено 113 доповідей. Майбутня  наукова еліта нації - вихованці Малого каразінського університету – цієї суботи стали головними героями альма-матер.

"Чим цього року порадують юні науковці?"- думала я, піднімаючись сходами до аудиторії ім. Синельникова. А тут людей, як цвіту в городі! Майже у кожного з 99 учасників – своя "група підтримки": наприклад, з десятирічною Анастасією ТЕРЕНТЬЄВОЮ прийшли батьки. Фізика – захоплення для усієї родини (Сергій та Олена навчалися на фізико-технічному). Настя ж поєднує на перший погляд несумісні захоплення: навчається у Ліцеї мистецтв, музичній школі та паралельно ще й фізику з математикою в каразінському студіює. Цьогорічна доповідь дівчинки - "Як виміряти час".

Поки озираюся в аудиторії, знайомлюся із сусідами по парті, настає час урочистого відкриття. З вітальним словом звертаються директор Центру довузівської освіти Вадим Іванович Чеботарьов, координатор Малого каразінського університету Валерія Валеріївна Курільченко та, звичайно ж,  ректор нашого університету Віль Савбанович Бакіров. Усі щиро радіють за таких талановитих та сумлінних юних каразінців. Ректор наголошує на тому, що в День науки лише Харківський університет проводить такий символічний захід.

…На пленарному засіданні дві різнотемні доповіді. Роман ЛЯШОК  розповідає про ідіоми англійської мови, які прийшли з байок Езопа (так що я тепер знаю, звідки такі відомі вирази, як "the lion's share" чи "the last straw"). Ігор ПИЛАЄВ робить доповідь про те, як заводити віртуальних друзів. Маленький хлопчина-третьокласник отримав комп'ютер в дитячому садку, а вже зараз здатен творити за допомогою сценаріїв "JavaScript". Це уже третя доповідь Ігоря, і завжди з ним поруч мама й тато.

Ігоре, чому Ви  більше віддаєте перевагу - грі на вулиці чи комп'ютеру?

Ігор: «…Річку люблю нарівні з комп'ютером. А мої найкращі друзі – фізик та футболіст».

…Доповідачі розходяться по різних аудиторіях. Яку з п'яти секцій обрати мені? Фізики, математики, інформатики, біологи з  хіміками й психологами, і на літературній студії б нового дізналась... Зрештою, обираю фізику… Ось підставляють стілець для Дар'ї ОВАНИСЯН-ЛЕОНТЬЄВОЇ. Маленька та гарненька другокласниця ледь дістає до краєчка столу, але демонструє публіці 4 досліди з магнетизмом. І ми насправді, як примагнічені, не можемо відвести погляд від такого чарівного та розумного доповідача. Потім від Софії КРИВИЦЬКОЇ дізнаємось, чи завжди гвіздки лускають повітряну кульку. Відповідь: чим більше гвіздків, до яких торкається кулька, тим менший тиск на її оболонку, тож тонка резина залишається неушкодженою.

…Ще 20 доповідачів чекають на можливість виступити, поділитися своїми знаннями. Такі заходи свідчать про те, що і юний  каразінець обізнаний в обраній темі настільки, що здатен пояснювати  матеріал іншим. А доповідь, між тим, змінює доповідь, досліди крутяться, як маленькі скельця в калейдоскопі. А мені вже час рухатися до фойє біля аудиторії ім. Синельникова. Тут цьогорічне ноу-хау – стендові доповіді, до яких долучився 21 учень.

…Хлопець у білій сорочці – Микита РУСИНИК, дев'ятикласник. На столі перед ним – прилади до теми "Псевдо-випромінювач Гауса" та  інші парадоксальні експерименти з постійними магнітами". Спочатку Микита розповідає про властивості магнітів (так званих "люблячих каменів"), потім демонструє експеримент (я насилу встигла впіймати кульку, що вилетіла з "псевдо-гармати"). Потім розглядаю результат взаємодії "магнітної рідини" та постійного магніта. До речі, рідина власного виготовлення: "Я використав дрібний порошок оксиду заліза та відпрацьоване машинне мастило," - говорить хлопець. Залежно від форми магніта, отримуємо різного вигляду фігури. Я тримаю в руках тендітного "їжачка", який вражає своєю красою.

Молодший брат Микити, п'ятикласник Антон РУСИНИК, показує експерименти, які демонструють силу атмосферного тиску. Тут зменшений варіант досліду Отто фон Герінке, і модель легень у пластиковій пляшці, і демонстрація міцності скляних лампочок розжарення (хлопець без вагань застрибує на дошку, що стоїть на чотирьох звичайнісіньких лампочках).

…Підходжу до столу схвильованого другокласника Ростислава ДУМІНА, який за допомогою води  доводить, що на різній глибині тиск теж різниться. За спиною юного науковця стоїть тато – викладач радіофізичного факультету Олександр Миколайович. Ростислав - представник третього покоління поціновувачів точних наук, адже його дідусь, Олександр Лукич Самсоник, викладає на фізичному.

На воду можна дивитися вічно, але мені час рухатись далі, адже навколо стільки цікавого! Фойє заповнене людьми, які ходять від столу до столу, знайомлячись з експериментаторами та їх дослідами. Разом з другокласником Андрієм НЕСТЕРЕНКОМ одним розрізом вирізаю зірку, спостерігаю за експериментами Олексія ЕМЕЛЬЯНЕНКА, дізнаюся про стрічку Мебіуса від математика-балерини Полінки КОВАЛЕВСЬКОЇ, розгадую улюблений ребус п'ятикласника Влада ЯВОРОВСЬКОГО, намагаюся викликати на розмову наймолодшу в секції математики Катю БАБЕНКО, яка прийшла разом з мамою-математиком.

…А ви знаєте, яке число вважається найгарнішим у світі? Спитайте у Данила ПОЛЮСКЕВИЧА. Цей чотирикласник без вагань скаже про ФІ, назване на честь античного скульптора Фідія, який використовував його у своїх роботах. Воно дорівнює 1.618, його отримали із послідовності Фібоначчі (сума двох попередніх чисел дорівнює наступному числу). На основі ФІ будується гармонія в мистецтві ("золотий перетин") та природі. "За хаосом світу ховається порядок, і зрозуміти це допомогла математика", - говорить Данило. У школі йому найбільш до душі математика, корейська мова та малювання. Він також грає на фортепіано, займається спортом. За допомогу в підготовці доповіді він дякує Марії Сергіївні - мамі та Юлії Анатоліївні Щукіній - науковому керівнику.

…На четвертому поверсі знайомлюся з маленькою "червоною шапочкою" – Ірою ДЕМИДЕНКО. Вона займається математикою з п’яти років, але мріє стати ветеринаром "щоб навчити тварин рахувати".

Час спливає, конференція неминуче підходить до фінальної точки – нагородження учасників, їх батьків та керівників. "Аплодуємо гучно, ходимо швидко", - з посмішкою говорить Валерія Валеріївна Курільченко. Честь вручити грамоти випала Вікторії Володимирівні Кругловій - директору "ЛандауЦентру". Вона знає в обличчя майже кожного юного каразінця, бо вони – часті гості навчального центру. Напівжартома жаліюсь Борису Михайловичу Валійову, одному з організаторів конференції,  на те, що не встигла побувати на всіх секціях. На це отримую відповідь: "Ми з моїми підопічними підрахували: для того, щоб усі доповідачі виступили підряд в одній аудиторії, необхідно аж 23 години". "Конференція - явище, що саморозвивається, постійно збагачується новими елементами, але не втрачає своєї безпосередності. Цього року, наприклад, підготували інформаційний лист з чіткими вимогами, з'явилися стендові доповіді, – ділиться викладач білогії  Юрій Олександрович Садовнічнеко. – Я з Малим каразінським від моменту його заснування (14 років), і можу з упевненістю сказати, що запал та доброзичливий настрій у нашому колі не змінився. Зараз навчаємо 1200 слухачів, що навіть більше ніж у середньостатистичній школі".

Валерія Валеріївна Курільченко говорить про Малий каразінський як про колектив однодумців: "Цей захід стає фінальною точкою навчального року. Приємно, що у наукових дискусіях беруть участь не тільки діти, а й батьки з гостями конференції. Між викладачем та учнем - дружні, партнерські стосунки. Дитина має право висловити свою точку зору, своє бачення наукового питання так само, як і дорослий".

Додому повертаюся втомлена і щаслива водночас, адже познайомилась із малими каразінцями: в майбутньому – великими науковцями, а зараз – чудовими й талановитими дітьми.

О. ЯКОВЧЕНКО, наш спецкор.