Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Геронтологія

Геронтологія


У НДІ біології вирішують проблему старіння…

 

- Пізнання нового, відкриття незвіданого, вирішення глобальних, соціально значущих проблем людства - це те, заради чого слід займатися наукою, - говорить завідувач кафедри молекулярної біології та біотехнології, директор НДІ біології, професор Анатолій Іванович БОЖКОВ. - Відчуття того, що ти своєю працею зможеш розгадати таємниці життя, не порівняти ні з чим…

Які ж таємниці життя розгадує Анатолій Іванович?

- Ми намагаємося розкрити секрет старіння людського організму і виявити причини обмеженості його існування, - коментує вчений. - Довгі і безрезультатні пошуки «еліксиру безсмертя» породили скептичне ставлення до цієї проблеми. Незважаючи на це, деякі науковці продовжують займатися цим питанням.

Проблема старіння і продовження тривалості життя є одним із напрямків, над яким працюють учені НДІ біології. Інститут став займатися її вирішенням ще у 50-х роках ХХ століття. Тоді директором НДІ біології був професор Володимир Миколайович НІКІТІН. У середині ХХ століття вченим МакКеєм була розроблена модель калорійно-обмеженої дієти, яка продовжувала тривалість життя піддослідних тварин на 40%. Цю модель розробляли і у нашому університеті під керівництвом Володимира Миколайовича. Але, на жаль, її так і не змогли пристосувати до людського організму.

Зараз НДІ біології займається розробкою іншої моделі - моделі циклічного режиму споживання їжі. Суть моделі: організм за весь цикл свого життя має 2-3 рази скинути певну кількість маси тіла, а потім знову її набрати (ці періоди схуднення і набирання маси чітко регламентуються часом).

Експерименти проводяться на піддослідних крисах. Їхня тривалість життя складає 2 роки. Під час проведення досліду вони доживали до 3,5-4 років.

- Це поки єдина модель, яка дозволяє збільшити тривалість життя, - каже Анатолій Іванович. - До речі, ми експериментуємо не тільки над молодими, але й над дорослими особинами.

У цьому році НДІ біології опублікували статтю, присвячену цій темі. Вона має назву «Циклічний режим годування - нова модель експериментальної геронтології». Над нею працювали викладачі А. І. БОЖКОВ, Н. І. КУРГУЗОВА, аспіранти  А. А. БОЖКОВ і М. С. ГИРИЧ, студенти Т. В КРИВОРУЧКА, К. М. ЛЕБІДЬ, О. О. МИХАЙЛЕЦЬ, С. Д. ДАНЛАДІ. Стаття буде представлена на «Геронтологічному тижні», який пройде на біологічному факультеті у травні.

Якщо нашим ученим удасться перенести цей дослід на людину, то світ, без перебільшення, перевернеться з ніг на голову. Адже він дасть людям те, чого їм зараз так не вистачає, - час. Це, безперечно, буде одним із найбільш глобальних відкриттів людства.

М. НІК.