П'ятниця, квітня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

День Науки

День Науки

 


Усе моє життя…

 

 

Професор, завідуючий кафедрою теоретичної радіофізики, доктор фізико-математичних наук, віце-президент IEEE AP/C/EMC/SP Харківського відділення, член спеціалізованої вченої ради з присудження ступенів та звання, член-кореспондент Української академії наук. Це все про М. М. КОЛЧИГІНА. Усе життя він присвятив науці.

З 1959-го року Микола Миколайович почав учитися в Харківському державному університеті на радіофізичному факультеті.

- На п’ятому курсі я потрапив на стажування в Інститут радіофізики та електроніки, - розповідає Микола Миколайович. - Тодішній режим навчання на останньому курсі відрізнявся від сучасного. Заняття проходили ввечері, а вдень ми працювали в Інституті, набирались досвіду з наукової роботи. У 1972-му році закінчив аспірантуру при кафедрі теоретичної радіофізики нашого університету. Моїми науковими керівниками були Віктор Петрович ШЕСТОПАЛОВ (на той час завідувач кафедри) та Леонід Миколайович ЛІТВІНЕНКО.

Після захисту кандидатської дисертації М. М. КОЛЧИГІН почав працювати на кафедрі старшим науковим співробітником. Микола Миколайович:

- Після розпаду СРСР почалися проблеми в галузі науки. Фінансування зменшилось на тривалий час. Місяцями ми не отримували заробітної платні, вимушені були виживати за рахунок підробітків на будівництвах та в інших містах.  У 1996-му році я захистив докторську дисертацію. З роками наука ставала на новий шлях розвитку. Але, незалежно від життєвих труднощів, ми проводили роботи з радіомаскування разом з конструкторним бюро імені А. А. Морозова.

У 1997-му році Микола Миколайович став завідувачем кафедри теоретичної фізики. Ось уже сімнадцятий рік він займає цю посаду. Організовує навчальну та наукову роботу кафедри. За цей час на кафедрі отримали освіту багато магістрів. Кожного року кафедра випускає 8-12 молодих науковців, які йдуть працювати в науково-дослідні інститути. На рахунку Миколи Миколайовича велика кількість наукових публікацій, понад 300, а також багато авторських свідоцтв та патентів, понад 30, - з конструкцій антенних укриттів, з пристроїв формування та управління електромагнітних імпульсів, із засобів формування зворотного випромінювання та засобів вимірювання.

- Колектив кафедри у нас молодий, активний, - говорить професор. - Два роки тому кафедра теоретичної радіофізики посіла перше місце в рейтингу кафедр природничих наук. Кожного року проводимо наукові міжнародні конференції. Намагаємося розробляти навчальну літературу - випускаємо підручники, методичні вказівки та інше.

У 2005-му році наукову групу кафедри теоретичної фізики нагородили Державною премією України у галузі науки та техніки. До групи входили Микола Миколайович Колчігін, Дмитро Дмитрович Іванченко, Іван Іванович Васильченко, Василь Васильович Глєбов та ін. Микола Миколайович:

- Останні роки промисловість буксує, виробництво призупинилося, замовлень на наукові розробки все менше й менше, госпдоговірних робіт  також менше. Донедавна ми займалися моделюванням та розрахунком характеристик розсіювання електромагнітних хвиль на об’єктах складної форми. Ця тематика стосується як цивільної, так і військової радіолокації.

Якщо порахувати, то більша частина життя Миколи Миколайовича пройшла поряд з наукою, з 1964-го року і до сьогодні. 51 рік… Микола Миколайович навіть і не уявляє себе в іншій галузі, тільки радіофізика. Його доля - бути науковцем, відкривати та розробляти  щось нове.

О. КАЛАЧ.