Субота, липня 20, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Квартирні блукання проти гуртожиткових поневірянь

Ледь чи не кармою кожного іногороднього першокурсника є проблема вибору, куди податися жити: на квартиру чи в гуртожиток. Серед студентів, які вже пробігли дистанцію від розмірковування над цією дилемою до прийняття рішення побутують різні точки зору. Першокурсниці відділення журналістики Маргарита СТАДНИЦЬКА та Віола АЙВАЗОВА провели невеличке дослідження.
Маргарита Стадницька змінила за перший семестр три квартири, нарешті в останній, здається, нарешті знайшла домашній затишок і комфорт. а Віола АЙВАЗОВА – без найменших сумнівів одразу ж надала перевагу гуртожитку.
Рита, ЛЖ-12: Я родом із селища Сахновщина Харківської області. Навіть не намагалася проситися до гуртожитоку: студмістечко знаходиться далекувато від університету, а ще знала що там мінімум комфорту й умов для навчання. У першій квартирі мене не задовольнили вимоги хазяйки, яка надто старанно вимагала прибирання. У другій - погане освітлення і слабке опалення, а також одна із сусідок, з якою я не зійшлася характером. У третій все чудово, окрім ціни – 1000 грн/міс.
Віола, ЛЖ-11: Приїхала із Грузії, з Батумі. Дуже важко було покидати батьків, рідні місця, до яких звикла, але бажання навчатися саме в університеті імені В.Н. Каразіна виявилося сильнішим. Коли постало питання вибору місця проживання, відповідь була однозначна – гуртожиток. Щоб не отримати статусу нелегальної емігрантки і уникнути проблем, пов’язаних з цим, у майбутньому, повинна була якомога швидше зареєструватися і прописатися в місті, що на чужій квартирі неможливо. Ще однією причиною, яка схиляла на користь гуртожитку, була його доступність. Саме цим аргументом керувалися фактично всі мешканці гуртожитку, яких ми опитали з цього приводу. Тепер живу на Олексіївці і можу охарактеризувати умови, в які потрапила так: у кімнаті затишно, а от за її межами – не дуже…
Дані студентського профкому. Кількість мешканців у гуртожитках нашого університету за останні чотири роки зросла із 3522 у 2006-2007 навчальному році до 4008 у нинішньому 2009-2010. Статистика промовисто стверджує, що з кожним роком усе більше студентів обирає саме гуртожиток. Ми провели невеличке опитування в гуртожитку №9 на Олексіївці, щоб з’ясувати причини цієї тенденції, а також окреслити коло основних переваг і проблем житла, яке надає наш улюблений вуз. Але для початку надаємо Вашій увазі декілька реплік студенток, які ризикнули піти на квартиру.
Маша КУЛИК, ЛЖ-11, знімає однокімнатну квартиру на сьомому поверсі на вулиці Чугуївській, що прилягає до пр. Гагаріна: Квартиру знімаю удвох із дівчиною з паралельної групи, навіть не намагаючись потрапити до гуртожитку. Про квартиру можу сказати напевно, що тут чистіше, спокійніше, ніж у гуртожитку».
Аня СОЛНЦЕВА, ЛЖ-11, живе у двокімнатній квартирі: «У гуртожиток не пускали батьки. А на квартирі я оселилася з однокласницею, з якою дружу ще зі школи. Абсолютно не шкодую про свій вибір».
Ксюша Козлова, ЛЖ-11, живе у двокімнатній квартирі разом з бабцею і подругою на другому поверсі на Науковій: «Я живу на квартирі, тому що для навчання мені необхідний спокій, якого не знайдеш у гуртожитку. А ще там складно створити домашню обстановку, а я люблю, щоб мені було затишно і нічого не заважало».
А тепер розглянемо відповіді студентів із гуртожитку. Кожен із десяти опитаних першою причиною свого вибору назвав його доступність, другою – мінімум контролю і можливість спілкування з великою кількістю друзів. А ось від дівчат з восьмого поверху, які побажали надати інформацію анонімно, надійшли дані про такі переваги гуртожитку, як можливість курити на кухні, сидіти в гостях і співати під гітару до п’ятої години ранку, а ще лишати в себе на ніч друзів, які в гуртожитку не мешкають.
Гуртожиток – це ще й ідеальне місце для налагоджування особистого життя. Віталік Бєлий, ЛЖ-22, кімната 183, обґрунтовує свій вибір так: «Це община, багато молоді, дівчат… Кожен студент повинен пожити тут, тому що це крок до самостійності і тут не нудно!». Серед вад цієї «общини»: у нашій двомісній кімнаті живе троє чоловік. постійний безлад, неможливість контролювати дії інших людей, побутові проблеми…
До цих думок приєднується його сусід по кімнаті Женя Захаренко, першокурсник з «прикладна лінгвістика», і третій сусід - Артем Сорокіна з ЛЖ-11. Так, на жаль, гуртожиток - це місце, ідеальне для бурхливих вечірок і застіль.
Аліна Суюндукова, кімната 186, стверджує: «Хто не жив у гуртожитку, той не був справжнім студентом». Аня Маслюкова, кімната 174. «Життя в гуртожитку нагадує мені відпочинок у таборі «Чайка», який лишив у моєму серці найтепліші спогади. Крім того, і мій тато жив колись у гуртожитку і говорив, що це справжнє студентське життя. Ми з компанією виконуємо разом домашні завдання, займаємося колективною творчістю, ділимося книжками… а на негатив просто закриваємо очі!.. Це велетенський табір. - Життя в гуртожитку – досвід, який допомагає уживатися з людьми».
А от Ілона Мєшкова дала найбільш розгорнуту відповідь про недоліки : «Забиті туалети і раковини, часто не працює ліфт, світло вимикають, шафи - дореволюційні, плита у нас взагалі нонсенс! Це ще вона сьогодні чиста! І смітничок сьогодні більш-менш чистий…Зате сусідки у мене хороші, блок дружний, - а це, безперечно, дуже великий плюс».
Створимо тепер загальну об’єктивно-суб’єктивну порівняльну характеристику. ЦІНИ. Квартири в багато разів дорожчі, проте ПОБУТОВІ УМОВИ значно кращі. ДИСЦПЛІНА І ПОРЯДОК. У гуртожитку – безлад, часто бруд, гулянки до півночі (але ж хто у гуртожитку господар? Наведіть порядок). На квартирі ти сам собі хазяїн, але ж і друзів поруч немає. ПІДГОТОВКА до занять. На квартирі тихо і спокійно, але ж і там, і там до твоїх послуг ЦНБ. ПОБУТОВІ КОНФЛІКТИ, ПРОПАДАЮЧІ РЕЧІ, ПРИБИРАННЯ помешкання, віддаленість від університету … І ще багато дрібних проблем.
Отже, гуртожиток чи квартира? Квартира чи гуртожиток?.. У гуртожитку вам точно не доведеться нудьгувати, але ризик відхопити «хвоста» зростає. У гуртожитку над вами стоїть лише комендант, контроль з боку якого навряд чи буде таким тотальним, як у багатьох бабусь-домовласниць... Гуртожиток один, квартир багато. У гуртожитку складніше, ніж на квартирі, створити атмосферу домашнього затишку. І квартира з гіпер-апетитом щомісяця надгризає ваш сімейний бюджет, і цей недолік своєю масштабністю запросто може опонувати всім її перевагам.
Роблячи вибір, кожен із нас власноруч розставляє акценти і визначає, що важливіше, а без чого можна обійтися. Для когось гуртожиток може стати ледь чи не дорожчим за рідний дім, а хтось не зможе одразу знайти таку квартиру, яка максимально відповідала б його запитам. Але є дещо спільне для всіх – нам не просто має бути зручно, а ще й треба любити місце, в якому ми поселилися, і тоді навіть дорогий комфорт здаватиметься трохи доступнішим.


Питання досліджували
М. СТАДНИЦЬКА, відчайдушна квартирна кочівниця
таі В. АЙВАЗОВА, затята прихильниця гуртожитку .
ВІД РЕДАКЦІЇ. Підключайтеся, будь ласка, до розмови, шановні читачі та шанувальники «Харківського університету.