З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
У часи економічної кризи та подорожчання енергоносіїв марнотратне поводження з енергоресурсами - завелика розкіш. Як зазначає головний інженер В. С. ПАХАРЕНКО, сьогодні для ХНУ В. Н. Каразіна тема енергозбереження є вкрай важливою. У Харківському університеті розроблена Програма на період 2012-2017 рр., що передбачає комплекс заходів щодо енергоефективності та енергозбереження. Відповідно до цієї Програми за рахунок раціонального використання у 2013 р. за рік вдалось зекономити теплоенергії - 12,4%, палива у вигляді газу - 8,5%, води - 1,8%. З метою енергозбереження проведені реконструкція та капітальний ремонт теплопунктів, трансформаторних підстанцій, мережі тепло-електро-оснащення. Слід зазначити, що заходи щодо енергозбереження потребують капіталовкладення. За словами Володимира Степановича, через відсутність фінансування проекти енергоефективності не можуть бути реалізовані. У 2012 р. відбулась реконструкція котелень, які забезпечують теплооснащення баз практик у с. Мартове Печенізького району (біологічний факультет), а також у с. Кам’янка Ізюмського району (географічний факультет). За результатами аналізу 2013 року, після заміни твердого палива на газоподібне, університет отримав економію до 40%. Каразінський університет має великий потенціал економії водних ресурсів. Це стосується наукового та навчального процесів. Щодо наукового напрямку - устаткування, що використовує цілодобово великий обсяг води для охолодження обладнання, потім зливає воду в каналізацію. Але лічильники рахують усю воду як «робочу». Передусім, щоб ефективно використовувати водні ресурси, необхідно впровадити повторно-послідовну і оборотну системи водооснащення. Для цього використовують спеціальне обладнання - градірні, що охолоджують воду. Так відбувається замкнуте коло без марнотратних викидів у каналізацію. У нас закладено у програмі придбання такого устаткування. Університет використовує велику кількість дистиляторів (понад 200 одиниць), що забезпечують очищення води. Передусім, на біологічному та хімічному факультетах. Слід зазначити, що централізована система забезпечить економію у вигляді зменшення кількості дистиляторів та витрат води на 90%. Університет має великий резерв у використанні палива у вигляді газу для котелень. Насамперед, котельня Ботанічного саду, яка працює безперебійно цілий рік. Сьогодні коефіцієнт корисної дії котельні Ботсаду складає 40%. А поруч, по вул. Клочківській, 50, працює котельня університетської лабораторії, у якій проведений капітальний ремонт, її ККД - 98%. Разюча різниця - майже 60% - змушує замислитись над марнотратним використанням енергоресурсів.
Головний інженер В. С. ПАХАРЕНКО запевнив, що у зв’язку з дорожчанням енергоресурсів та їх економією наступного навчального року у стінах університету ніхто мерзнути не буде.
Цифри та факти: Загалом у 2013 році завдяки енергозберігаючим заходам заощаджено понад 1.9 млн. гривень. Цього року університет на п’ять днів раніше закінчив опалювальний сезон, що дало можливість зекономити понад 400 тис. гривень. Завдяки впровадженню заходів з енергозбереження порівняно з 2012 роком вдалося скоротити річне споживання газу на 172,5 тис. м3, вугілля - 100 тонн, води - біля 120 м3, теплоенергії - 950 Гкал. Тенденція щодо енергозбереження на наступні роки може бути покращена за умов впровадження заходів з Програми та їх гарантованого фінансування.
Ліна ТИМАРСЬКА.