Неділя, вересня 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Модульні контрольні

Модульні контрольні

 

 

Перевірка знань на фізичному

 


ВІД РЕДАКЦІЇ. Середина семестру фіксує проведення модулів. На фізичному факультеті Володимир Дмитрович ЄГОРЕНКОВ, професор, доктор фізико-математичних наук проводив модульні контрольні роботи в студентів третього курсу: ФА-31, ФО-33, ФО-34, ФО-35, ФО-36, ФО-37, ФТ-31. Які ж можна висновки зробити стосовно успішності студентів з огляду результатів модульних робіт з дисципліни «Ядерна фізика та елементарні частинки»?

- Предмет «Ядерна фізика та елементарні частинки» закінчується екзаменом на третьому курсі. Бали розподіляються так: 40 - на екзамен, 60 - на модулі. За програмою у нас повинен бути тільки один модуль, тому і за контрольну роботу максимум я ставлю 60 балів, - розповідає Володимир Дмитрович.

- Які завдання на модульній контрольній роботі?

- Модульна складалась з чотирьох питань. Перші два теоретичні - перше питання стосується початкових тем, друге - тем, які ми розглядали нещодавно. Я намагався правильно розподілити теоретичні питання. А ще студенти повинні розв’язати дві задачі, які мають однакові складності. Перша задача дається з тих, які ми вже розв’язували на практичних. А остання стосується тем, які ми розглядали, але на практичних ці приклади не розв’язували.

- А як ви розподілили бали за кожне завдання?

- Перші два теоретичні питання і задача по 12 балів, а остання задача невідома, тому й коштує вона удвічі більше - 24 бали. Я дозволяю користуватися чим завгодно. Головне, щоб студент орієнтувався в матеріалах лекцій, розумів питання. Мені говорять, що таким чином у мене будуть одні «п’ятірки». Але це зовсім не так. Якщо в тебе є чим скористатися, потрібно знати ще, як це зробити.

- Як ви прокоментуєте результати модульних робіт?

- З двадцяти одного студента на 60 балів написав один Тарас Парфило, є багато робіт на 54 бали. Ось наприклад, робота на 54 студентки групи ФТ-31 М. Панасовської. Ходила вона на мої заняття рідко, але намагалася бути в курсі всіх подій і тем. Не змогла прийти на лекцію, опрацювала її вдома. Адже на початку семестру я даю папку в електронному варіанті з лекціями, відео експериментів, літературою. Ось роботи з такими результатами, як 42, 30, 24, 18 балів.

- Які можна зробити висновки?

- У цілому студенти впоралися не зовсім добре. Практика показує, що перші модулі завжди гірші, тому в кінці семестру я даю можливість їх переписати, адже студенти вже набирають темп. Погано, що на лекції відведено не достатньо годин. Одна година на тиждень – це мало, хоча б 1,5 години. Студенти не встигають засвоїти матеріал. Звичайно, від негативних результатів нікуди не дітися. Пари студенти пропускають. Але більшість студентів прагнуть чогось навчитися. Бачиш, що є потенціал, але коли це ще підтверджується документально, написаною роботою, то це радує. Чим більше студентів, тим більше і кращих оцінок.


Модуль аналізувала О. КАЛАЧ, наш кор.