Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

Захисти

Молодий розробник паркової романтики

 

 

Геолого-географічний факультет виховує справжніх професіоналів! У цьому ми переконалися після зустрічі з аспіранткою кафедри фізичної географії та картографії, Оксаною Вікторівною БОДНЕЮ.

Оксана Вікторівна блискуче захистила дисертацію з теми «Організація території об’єктів природно-заповідного фонду долини річки Оскіл засобами геоінформаційних технологій». Захист відбувся 21 лютого.

Ігор Григорович ЧЕРВАНЬОВ, професор, доктор технічних наук, науковий керівник Оксани Вікторівни:

«Предметом дослідження цієї роботи були два об’єкти Пооскілля: Дворічанський національний природний парк та регіональний ландшафтний парк «Пристинські плавні». Науковим підґрунтям досліджень цього напряму в Харківському університеті є використання у якості його основи ландшафтної організації території».

Як же «гартувалася сталь»?

Все почалося, коли Оксана Вікторівна навчалась на 3 курсі геолого-географічного факультету. У цей час вона активно брала участь у конкурсах студентських наукових робіт. Власне, тоді і виникла ідея попрацювати над даною тематикою. У 2010 році Оксана Вікторівна отримує диплом магістра  з відзнакою, вступає до аспірантури. Там, разом із Ігорем Григоровичем, починається активна робота над дисертацією. А паралельно з цим – викладання на кафедрі фізичної географії та картографії.

«У ході підготовки я брала участь у польових дослідженнях, використовувала космічні фотознімки, брала за основу і матеріали, надані національним парком. Дуже велике значення для моєї роботи мала допомога мого наукового керівника. Ігор Григорович – професор з величезним досвідом. Він зібрав усі мої напрацювання, усі чернетки та структурував їх. Звичайно, ми ще багато чого правили, допрацьовували. Але вирішили більше не тягнути із захистом та виступити вже цього року», - коментує Оксана Вікторівна.

Аспірантка також відзначає, що у ході роботи було використано два підходи: географічний (ландшафтне різноманіття, його цінність) та інженерний (плани землеустрою).

Для дисертації було підготовлено 15 публікацій, які почали виходити у світ у 2008 році, коли Оксана Вікторівна була ще третьокурсницею. Статті вийшли в українських виданнях, зокрема, у збірниках та журналах Харкова, Києва та Криму.

«Робота була кропіткою. Дуже багато доводилося сидіти за комп’ютером, опрацьовувати якісь матеріали… Але коли я приїжджала до місць роботи – то вже розуміла, що тут і за яким принципом відбувається, адже бачила вже наживо те, з чим ознайомлювалася у режимі он-лайн», - розповідає аспірантка.

Захист дисертації мав приємний результат для Оксани Вікторівни: усі 10 членів ради підтримали роботу. Вони підкреслили актуальність обраної теми, адже вона присвячена методиці алгоритму створення парку.

Віліна Анатоліївна ПЕРЕСАДЬКО, декан геолого-географічного факультету, завідувач кафедри фізичної географії та картографії:

«Ви знаєте, а у мене немає, що сказати. Таке буває тільки у двох випадках: коли робота дуже добра, або коли вона жахлива. Так от, дисертація Оксани Вікторівни – просто неперевершена! На такий результат варто було очікувати, адже людина працювала над своєю роботою не лише у спеціально виділений для цього час, а й у понадурочний. Вона могла полишати своє робоче місце навіть о восьмій, а то й о дев’ятій вечора! Оксана Вікторівна – та людина, що «дивиться у корінь» та встигає усе (адже вона не лише працює над дисертацією, а й викладає на кафедрі, бере участь у культурних заходах тощо). Я дуже рада, що у нас на кафедрі з’явилася така людина!».

Про важливість таких наукових досліджень розповів Ігор Григорович:

«Запровадження наукових здобутків дає змогу прискорити й здешевити процес підготовки проектів загальнонаціональної екологічної мережі, яку вже протягом 10 років Україна пропонує Європейському співтовариству як складову Пан’європейської екологічної мережі. Це має певне значення в аспекті збереження довкілля для Європи».

Наразі Оксана Вікторівна продовжує працювати над своєю темою, адже вважає її цікавою та актуальною.

«Цього року хочу зводити своїх студентів до цих парків – я впевнена, для них це буде захоплива мандрівка!»,- ділиться Оксана Вікторівна.

 

Кристина НОВІКОВА