Четвер, вересня 21, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Віч-на-віч з професією

Віч-на-віч з професією

 


Асистентська практика

 

Для кожного курсу факультету іноземних мов - свій вид практики. Другокурсники «виховують» дітлахів у літніх таборах,  четвертокурсники пробують себе в ролі вчителів та перекладачів. А от п’ятий курс передбачає особливу практику - асистентську.

За словами заступника декана з методичної роботи, кандидата педагогічних наук, доцента Яни Володимирівни ДОВГОПОЛОВОЇ,  цей вид практики дає можливість студентам застосувати теоретичний досвід, ще раз спробувати себе у викладанні. Студенти вже вивчили такі предмети, як «Вступ до педагогічної майстерності», «Методику викладання у середній школі», «Методику викладання у вищій школі». Тож зараз вісімдесят три студенти (враховуючи іноземців), проходять практику на всіх кафедрах ХНУ імені В.Н.Каразіна та у Харківському торгівельно-економічному інституті Київського національного торгівельно-економічного університету. П’ятикурсники проводять як мінімум чотири пари на тиждень, вивчаючи нові методики викладання. Також студенти відвідують заняття інших. Отримані знання дозволяють їм на гідному рівні проводити заняття, проблем не виникає. Жодна новітня технологія не в змозі замінити викладача. Хіба може машина допомогти, мотивувати? Адже викладач - це не лише джерело інформації, а й наставник, зацікавлена у добробуті студента людина. Ні, машина людину ніколи не замінить: прогрес рухається вперед, а потреба у кваліфікованих викладачах аж ніяк не зникає.

…Четвер, друга пара. Біля аудиторії 10.10 зібралися другокурсники-журналісти. Обговорюються актуальні новини, хтось зосереджено читає газету, чекає закінчення перерви. Словом, ранок починається як зазвичай. Аж ось до аудиторії увійшла Вікторія Миколаївна СЕРДЮК, викладач англійської мови і приязно відрекомендувала «новеньку»: «Це Оксана Миколаївна ЄРЬОМЕНКО, і вона сьогодні - ваш викладач».

Від чіпких поглядів дівчат не приховати жодної деталі: ні схвильованого рум’янцю, ні доброти в очах. Нова вчителька невисока, худорлява.

Оксана Миколаївна оголошує тему заняття: «Модальні дієслова». Але спочатку кожен студент говорить кілька слів про себе. Наприклад, Валерія любить читати, Наталя вміє співати, Аліна мріє стати спортивним журналістом.

«Спокійна дівчинка, - коментує Наталка, - на вигляд ніби добра. Люблю таких викладачів: пояснює, якщо незрозуміло. От тільки б говорила гучніше - хоч і недалеко сиджу, але не завжди добре чути».

Після невеличкої самостійної роботи, складаємо діалоги. Вийшло весело, у деяких - справжнісінькі міні-історії. Атмосфера невимушена, в аудиторії тепло та сонячно. За що студенти особливо люблять 10.10, так це за величезні вікна з видом на площу Свободи.

Оксана Миколаївна дає нам завдання додому, прощаємось майже як друзі. Нова вчителька журналістам сподобалася.

О. ЯКОВЧЕНКО.


 

Як це відбувається?

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Як проходять практику студенти факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу. Наш кореспондент Катерина АНДРЄЄВА провела день практики із четвертокурсником Павлом НІКІТІНИМ.

…Невеличкий офіс туристичної фірми «Супутник» у самому центрі міста. Затишна кімната, стіни якої прикрашені сувенірами з різних країн світу, охайно вишикувані в декілька рядів сертифікати та дипломи - саме тут маємо ми з Павлом Нікітіним працювати разом упродовж робочого дня.

Студенти кафедри туристичного бізнесу практику проходять з першого курсу. Спочатку ознайомчу, потім краєзнавчу, згодом екскурсійну, а на випускних курсах - виробничу. Свою першу практику Павло проходив у Туреччині, працюючи спочатку готельним гідом, а наступного року повернувся сюди вже у якості трансфермена (людина, яка зустрічає туристів в аеропорту і супроводжує їх до готелю, надаючи необхідну туристові інформацію). Така практика є оплачуваною і забезпечує практикантів в основних потребах: місце проживання, харчування й навіть заробітна платня. Дізнався Павло про можливість практикуватися за кордоном завдяки «Центру туристичного бізнесу», який знаходиться на четвертому поверсі головного корпусу нашого університету. Необхідно було лише пройти конкурсний відбір. І він його успішно пройшов. Попри те, що кафедра завжди допомагає із забезпеченням місць проходження практики, співпрацюючи з такими корпораціями як міжнародний туристичний холдинг «Tez tour», національна мережа готелів «Reikartz Hospitality Group», готель «Kharkiv Palace», туристична компанія «Safari-tour» тощо, цього року місце практики Павло шукав самостійно. За його словами, тому, що «мені цікаво спробувати себе в якості менеджера з туризму, оскільки робота в турагенції - це для мене нове».

Про пошуки студент відгукується так: «На першому курсі я навчався в корпусі, котрий знаходиться поруч з цією фірмою і якось запримітив її. Коли два тижні тому почав шукати місце, де можна пройти практику, то в перших трьох фірмах мені говорили або про те, що вони не беруть практикантів, або що директор у відпустці і співробітники не можуть приймати такі рішення без його згоди, а подеколи просто відмовляли - «ні». Але коли навідався сюди, то мені без проблем дали телефон директора з яким я і домовився про зустріч. Далі співбесіда, організаційні питання…»

І ось, Павло сидить на своєму робочому місці. Його робочий день починається об 11 годині і триває до 17. В обов’язки Павла входить робота з документами, котрі потім відправляють в консульства Польщі, оформлення шенгенських віз, необхідних паперів для туристів, туристичних груп тощо. «Я перший раз проходжу практику як менеджер з туризму, і вперше стикаюся з такими паперами» - зазначає Павло - «тому практика є важливою для мене не лише в плані загального професійного та особистісного розвитку, а й в тому плані, що вчить цілком конкретним речам, наприклад, оформленню документів для консульства, аби туристі могли отримувати шенгенські визи (тепер я точно знаю цю технологію від а до я)».

Допомагають оволодіти новою спеціальністю практикантові його колеги. Вони розповідають багато цікавих, на думку Павла, моментів про бронювання турів, страхування, квитки, ваучери, пам’ятки туристам, спілкування з клієнтами, отримання комісійної винагороди.

«Мені пояснили повний цикл роботи турагенції, починаючи від першого прийому людей в офісі, й завершуючи виданням повного комплекту необхідних для подорожі документів» - зауважує студент. Керує практикою Марина Всеволодівна Яковлєва, котра відгукується про Павла як про відповідального, ерудованого, грамотного працівника, який добре володіє комп’ютером і є обізнаним в багатьох аспектах культурного і соціального життя.

 

«Ми працювали з насправді дуже серйозними паперами, а ця робота вимагає великої уваги і є дуже відповідальною, оскільки одна помилка в анкеті може коштувати людині туристичної візи» - розповідає Марина Яковлєва. Наостанок додає, що від такого працівника фірма «Супутник» не відмовилася б. Проте поспілкуватися зі самими клієнтами Павлові не вдалося, оскільки нині «не сезон», а ті, хто вже замовили тур, приходять безпосередньо до свого туристичного агента. Отож, робота завжди знайдеться, було би бажання працювати.

Катерина АНДРЄЄВА, творча майстерня викладача О.О.НЕРУХ.


 

Із щоденників педагогічної практики студентів-істориків

 

У житті кожної людини важливе місце займає її перше місце роботи. І спробувати власні сили в обраній професії доводиться, як правило, під час практики. У майбутніх істориків шлях від азів до професіоналізму досить тернистий. Першою студентською практикою у житті для першокурсників історичного факультету -  археологічна, що проходить улітку впродовж кількох тижнів на різних археологічних об’єктах України на базі трьох експедицій. Про неї ми напишемо вже восени. А наразі у студентів останніх курсів історичного закінчилась педагогічна практика. Вірніше, перший етап педагогічної практики, так би мовити,  ознайомчий, під час якого студенти лише спостерігали за роботою учителя-історика, та учнями в цілому. Двотижнева педагогічна практика на IV курсі є ознайомчою, вона покликана сформувати мотивацію для подальшого поглиблення знань з психології, педагогіки й методики. Студенти мають можливість відвідати уроки з історії та інших предметів (за домовленістю), провести один урок та позакласний захід, і, таким чином, отримати початковий досвід педагогічної діяльності.

Вже восени на практикантів п’ятого курсу історичного чекатиме  педагогічна практика, де вони матимуть змогу спробувати себе у якості вчителя історії або навіть класного керівника у середній школі.

Педагогічна практика студентів кафедри проходить в наступних середніх навчальних закладах м. Харкова: ЗОШ № 95 імені 229-ї Харківської стрілецької дивізії (вул. Ньютона, 137). Вчитель історії - В. В. Воропаєва, вчитель вищої категорії. ЗОШ № 131 (вул. Бориса Чичибабіна, 11). Вчителі історії - Черненко Ю. В., спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист; Колесніков А. А. - спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Давайте зазирнемо у щоденники з педагогічної практики студентів-істориків, де вони фіксують свої враження, та всі події, що з ними відбуваються безпосередньо на практиці у школі!

РАЧКОВ Євген, студент V курсу. 2012 р.: «… Мені пощастило проходити професійну підготовку в загальноосвітній школі №131 (директор - Ю. В. Черненко). Керівником практики був талановитий викладач історії Артем Артурович Колесніков. Я часто згадую час, проведений у школі, ще частіше використовую отриманий професійний досвід, навички та вміння. Саме педагогічна практика дозволила мені зрозуміти особливості сучасного виховного та навчального процесів у школі, подивитися на навчальний заклад з позиції вчителя, усвідомити його значення в сучасному світі. Під час практики я написав свій перший конспект уроку та тематичний план, провів перший урок з історії. Для мене цей перший урок став своєрідною посвятою у професію викладача. Важко сказати, чи прищеплює педагогічна практика любов до викладання улюбленого предмету, але, безперечно, це був приємний та корисний досвід».

КОНІВА Юлія, студентка V курсу. 2013 р.:  «Педагогічна практика в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 95 імені 299 стрілецької дивізії, одна з практик студентського життя, яка познайомила мене з викладанням історії і дала вперше поглянути на шкільне життя не очима учня, а очима вчителя. Знайомство пройшло вдало. В цьому велику роль відіграла шкільний вчитель вищої категорії, вчитель-методист Валентина Василівна Воропаєва. Вона допомогла зрозуміти основні педагогічні засоби та методи, а також дала поради, що є основними при викладанні в школі - розуміти учнів, бути дисциплінованими і тримати дисципліну в класі та завжди самовдосконалюватися».

КОРСІКОВА Ольга, студентка V курсу. 2013 р., також проходила педагогічну практику у ЗОШ №95.:

«Під час педагогічної практики я познайомилася з методикою викладання вчителя Валентини Василівни Воропаєвої. Її і брала собі у приклад. Я намагалася змусити себе звикнути до того, що у школі я - вчитель, якого за період педагогічної практики повинні поважати попри те, що на вигляд я трохи старша за учнів. Я мала велике бажання за період проведення своїх уроків дещо зрозуміти для себе в шкільній освіті, і змусити зрозуміти дітей той аспект історії України, що я їм розповідаю. На мій погляд, це інколи вдавалося. Таким чином, враження від практики залишися приємні. Дуже сподобалась Воропаєва Валентина Василівна як вчитель і як людина. Її учительський талант вміти налагоджувати дисципліну у класі - результат тривалої праці над собою. Я намагалася дещо копіювати її методи, але, звичайно, з урахуванням свого віку і статусу у школі».

Педагогічна практика на історичному факультеті проходить під пильним оком доц. кафедри історіографії, джерелознавства та археології ІВАЩЕНКО Вікторії Юріївни. Декан історичного факультету проф. С. І. ПОСОХОВ:

«Ми пишаємося нашими практиками на історичному. Студенти набувають впевненості в собі як учителі історії, поповнюють багаж знань зі шкільного курсу історії, у них поступово зникають емоційна напруженість, страх перед дітьми, з’являється можливість перевірити вміння приймати правильні рішення в непередбачуваних ситуаціях, що виникають безпосередньо на уроці історії, швидко реагувати на поведінку класу та окремих учнів, відчути задоволеність діяльністю вчителя історії».

Ліна ТИМАРСЬКА.