П'ятниця, листопада 17, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Мить. Березень 2014

Мить. Березень 2014


Шевченківський тиждень

 

200 років від дня народження великого Кобзаря урочисто відсвяткувала вся Каразінська спільнота. У рамках вшанування пам’яті відбулося ряд заходів, традиційних і нетрадиційних, але сповнених шаною і любов’ю до великого українця. Особливу увагу привернув нетрадиційний  марафон-декламація «Мій Шевченко», під час якого кожен бажаючий зміг прочитати свої улюблені вірші зі спадщини великого Кобзаря. Відгуки присутні писали на спеціальному банері, який по закінченню декламації був розміщений в Центральній науковій бібліотеці в рамках виставки «Вічний, як  народ». Марафон транслювався в режимі он-лайн. Колись Пантелеймон Куліш назвав Тараса Шевченка першим українським істориком. Тарас Григорович не написав спеціальних історичних праць, але він творив історію, його можна назвати ерою, бо він став точкою відліку нового етапу в історії. Колись малий Тарас шукав залізні стовпи, на які спирається небо. Минув час і сама творчість Кобзаря, його доля  його ім’я стали опорою для багатьох людей, їх світогляду та життєвих позицій. Шевченка  називають «будівничим української нації», «апостолом правди», він став символом любові до Батьківщини та свободи.  Наші спеціальні кореспонденти працювали упродовж всього марафону і підготували нам репортаж «Свято душі». Читайте репортаж у номері. З нагоди урочистого святкування на факультетах університету будуть проводитись різноманітні наукові читання і семінари, конференції та презентації, присвячені життю і творчості Тараса Шевченка. Зокрема до 1 квітня 2014 року у Центральній науковій бібліотеці експонуватиметься виставка «Вічний, як народ».

 

 

Кожен хоче бути почутим…

 

 

Саме під цим лозунгом пройшов онлайн-марафон, присвячений двохсотріччю з Дня народження Великого українського поета Т. Шевченка. 5 березня у холі університету усі бажаючі мали змогу продекламувати улюблений вірш поета. Усе це відбувалося у прямому ефірі. Захід транслювався на сайті Харківського університету.


Розпочався онлайн-марафон з виступу ректора університету Віля Савбановича БАКІРОВА, який прочитав поезію Шевченка «Минають дні, минають ночі…»:

Минають дні, минають ночі,

Минає літо, шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи,  серце спить…

Задумливість, меланхолія, такі характерні риси для творчості Шевченка, заполонили аудиторію. Ректор наголосив на необхідності праці заради і в ім’я свого народу. Наприкінці свого виступу Віль Савбанович привітав викладачів і студентів університету зі святом.

Далі до мікрофону були запрошені декани Сергій Іванович ПОСОХОВ (історичний факультет), Юрій Миколайович БЕЗХУТРИЙ (філологічний факультет) та Іван Васильович КАРПЕНКО (філософський факультет).

Сергій Іванович розповів про значення Шевченка для української історії, а також, зачитавши рядки з поеми «Гайдамаки», акцентував увагу на плинності часу і на тому, що людину пам’ятають за її ділами.

Все йде, все минає – і краю немає.

Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

Потім професор продекламував вірш «І мертвим, і живим…».

Юрій Миколайович з’явився наступним. Він почав свій виступ з поезії «Мені однаково…»:

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні її,

окраденную, збудять…

Ох, не однаково мені.

Декан філологічного факультету закликав любити свої країну і бути небайдужими до її долі.

Іван Васильович розповів про Шевченка-філософа. Він зачитав на пам’ять його рядки:

І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки.

 

 

Далі виступали студенти. Найпопулярнішим твором, який розповідали вони, був «Заповіт». Третьокурсниця філологічного факультету Вікторія продекламувала його українською мовою, а студенти факультету іноземних мов зачитали безсмертні рядки англійською. Звучав «Заповіт» у той день і китайською мовою.

Активними були іноземні студенти. Незвично було чути знайомі рядки поезій «Заповіт» і «Садок вишневий коло хати», прочитані з акцентом.

Також аудиторію привітав професор філологічного факультету Володимир Семенович КАЛАШНИК. Він розповів, що раніше книги Шевченка в українських хатах стояли поряд із «Біблією», а у воєнні роки їх закопували в землю, щоб уберегти для нащадків. Професор назвав Шевченка світилом українського народу.

Свято тривало більше двох годин. Викладачів і студентів, які підготували виступ, було багато. Кожен з них маг змогу зачитати улюблені рядки, привітати аудиторію… Кожен бажаючий був почутим…

 

Л. РІЧКОВА.

 

«Вічний як народ…»

 

Таку назву має виставка, присвячена життєвому і творчому шляху Т. Г. Шевченка, яку презентували працівники культурно-просвітницького сектора Центральної наукової бібліотеки до двохсотріччя від Дня народження поета. Виставка була представлена 1 березня у холі 8 поверху ЦНБ і буде експонуватися до 1 квітня 2014 року.

- З метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу і, враховуючи багатогранність творчої спадщини Великого Кобзаря, ЦНБ, використовуючи свої унікальні фонди, організувала виставку «Вічний як народ», - говорить завідувач культурно-просвітницького сектору ЦНБ Раїса Іванівна ГОЛУБОВА. - Вона складається з чотирьох розділів: «Творчість Т. Шевченка», «Наукові дослідження про життя і творчість Т. Шевченка», «Шевченко-художник» і «Світ шанує Шевченка».

Знайомимося із виставкою. У першій її частині, «Творчість Т. Шевченка», можна побачити факсимільне видання (1976 р.), що є точним відтворенням оригіналу 1840 року. Раїса Іванівна коментує:

- 18 квітня 1840 році у Петербурзі за сприяння Є. Гребінки було видано першого «Кобзаря». Усі примірники одразу розійшлися. Навіть у самого Шевченка не було першої книги «Кобзаря». Зараз у світі налічується кілька книг-оригіналів першого видання.

Також на виставці представлено видання «Кобзаря» 1867, 1876, 1883, 1895, 1905, 1908 років. Демонструється відвідувачам й унікальне прижиттєве видання поеми «Гайдамаки» (1841 р.)

Багато поезій Т. Шевченка стали народними піснями, музику яким давав сам український народ. Зверталися до віршів Кобзаря і такі композитори, як М. Лисенко, Я. Степовий, С. Людкевич, П. Чайковський.

- У фонді ЦНБ зберігається понад 900 видань творів Тараса Шевченка, - коментує Раїса Іванівна.

Продовжує виставку розділ «Наукові дослідження про життя і творчість Т. Шевченка». Бібліотека зберігає понад 1600 видань про життя і творчість поета. Експонатами виставки є спогади О. Чужбинського, датовані 1861 роком, праці різних дослідників від давніших до сучасних.

У фондах ЦНБ зберігається близько 3 тисяч журнальних публікацій про Т. Шевченка.

- Цікавими є сучасні видання, - каже Раїса Іванівна, - наприклад, книги «Доля» (життя Т. Шевченка в образах і фактах) і «Шевченківський край» (історико-етнографічне дослідження

краю, де жив поет). 

«Шевченко-художник» - третя частина виставки. Як відомо, Тарас Григорович увійшов до української і світової культури як талановитий художник-живописець. Ним створено 210 акварелей (в основному це пейзажі). Також Т. Шевченка - блискучий портретист. Відомо 150 його портретів, з яких 43 автопортрети. Найбільш популярним є олійний автопортрет 1840 року. На виставці експонуються кілька репродукцій цього автопортрета. Також представлені цікаві видання: «Мальовнича Україна», «офорти Шевченка», «Автопортрети Шевченка», «Шевченко-художник».

Четвертий розділ «Світ шанує Шевченка». Раїса Іванівна:

- Твори поета перекладені багатьма мовами світу. Наприклад, «Заповіт» Кобзаря перекладено на 147 мов. На виставці експонуються книги, видані болгарською, німецькою, китайською, грузинською, чеською, англійською мовами. Твори Шевченка звучать також японською, тамільською, якутською, удмуртською і циганською мовами. Але примірників у нас, на жаль, немає.

Завершує експозицію література з історії створення пам’ятника Т. Шевченка у Харкові.

- Надалі ми плануємо представляти протягом року ряд інших виставок, - говорить Раїса Іванівна, - «Шевченкознавство у Харківському університеті», «Зв’язки Шевченка зі Слобожанщиною», «Увічнення Шевченка у світі», «Жінки у долі Шевченка». Вони будуть не менш цікавими. Запрошуємо усіх бажаючих.

М. НІК.

 

Т.Г.Шевченку - 200!

Урочисту ходу до пам’ятника Тарасу Шевченку провели у дні відзначення ювілею великого Кобзаря студенти і викладачі Каразінського університету. У кожного народу є постаті, які визначають його сутність, в українців це - Тарас Шевченко. Людина, яка за своє коротке життя в 47 років,  витримала кріпацтво, солдатчину, хвороби. З 14 років не жила  в Україні, але залишилася українцем, який завжди тяжів до рідної землі. Геніальний поет, художник, мислитель Тарас Шевченко для кожного з нас є символом відчуття приналежності до України, символом надії та розуміння того, що правда завжди перемагає. Ніщо не змогло зломити його дух, без нього Україна не була б такою, якою вона є сьогодні. В народ пам’ятає про це! Квіти, які поклали  до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку члени університетської каразінської спільноти стали підтвердженням глибокої любові та шани до великого сина українського народу. Того ж 9 березня, у день народження Кобзаря, був презентований спеціальний відеоролик за участю адміністрації та почесних професорів університету.

 

Мить зупиняла О. ДЕУС.