Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студенте університету! З тобою розмовляє місто!

Студенте університету! З тобою розмовляє місто!

 

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Презентуємо нову рубрику. Адже в наступному році Харківське метро відзначатиме ювілейну дату: 40-річчя своєї наявності у харків’ян. І хоча людство днями відзначило 150 років від початку дії першого в історії Лондонського метро, наша підземка ні в чому не поступається західній, а багато в чому і перевершує. Ось як побачила метро в Харкові другокурсниця відділення журналістики Аліна БАШЛИКОВА.

 

Станція метро «Самовираження»

 

 

Поговоримо сьогодні про метро, як місце самовираження соціальної позиції, як арену творчості харків’ян.

Самоактуалізація –  це прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх можливостей, це природна потреба  абсолютного кожного. Але у двадцять першому столітті важливим фактором є оцінка суспільства. Самовираження знаходиться під страхом нерозуміння, неприйняття таланту особистості. Оскар Уайльд у романі  «Портрет Доріана Грея» писав, що хорошого впливу не існує, бо усякий вплив вже сам по собі аморальний. Мета життя - самовираження.

Герої мого твору не бояться громадської думки, тож проявляють себе з найдивовижніших сторін. Чому вони обрали метро? Метро поповнює аудиторію людьми різного віку і неоднакових соціальних прошарків.  Метро може бути місцем для святкування якоїсь події. Наприклад,  святкування присвячене  відкриттю Харківського метрополітену: «П’ятниця, 22 серпня сімдесят п’ятого року. 16-а година. Кінцева зупинка - станція «Московський проспект», що поблизу Турбінного заводу, у святковому вбранні. Червоні транспаранти, музика, квіти, радісні і трохи збудженні обличчя учасників свята. Слово для привітання надається першому секретареві Харківського обласного комітету партії І. З. Соколову:

- Наш мітинг проходить у переддень 32-ї річниці з дня визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, переддень відкриття Харківського метрополітену. Його будівництво увійде в літопис нашого міста чудовою і яскравою сторінкою.

До речі, не лише колектив «Харківметробуду» трудився на спорудженні підземки. 300 підприємств країни комплектували ударну будову устаткуванням, постачали вироби та матеріали. Харків’яни їм щиро вдячні.

- У ході будівництва сформувався і виріс згуртований колектив, - відмітив начальник управління будівництва «Харківметробуду» Г. О. Братчун. - Перед початком робіт на спорудженні Харківського метро ми мали лише одну бригаду з 15 чоловік. Нині ж працює 75 бригад, 2600 робітників та інженерно-технічних працівників.

… Г. О. Братчун, головний виконороб великої будови вручає символічний ключ від метро делегації колективу експлуатаційного управління Харківського метрополітену, його начальнику М. Я. Безсонову. І. З. Соколов підходить до головного вагона поїзда і розрізає червону стрічку. Харківський метрополітен, шостий в країні, став до ладу діючих (Б. А. Яницький літературно-документальний нарис «Так будували метро»/ 2003 рік)».

Це не єдиний мітинг того часу, адже проводили подібний захід і на станції «Тракторний завод», присвячений пуску в експлуатацію другої дільниці Холодногірсько-Заводської лінії; і на відкриття руху голубих експресів. Харків’яни та гості міста приходили на мітинги з плакатами колективу «Харківметробуду», не боялася проявляти вдячність усім причетним до спорудження метрополітену.

…В 2008 р. Харківський метрополітен разом з ансамблем естрадної музики «Ретро» Харківської обласної філармонії підготували для харків'ян і гостей міста серію концертів з музикою воєнних років, присвячених Великій Перемозі, на станціях метрополітену: Історичний музей, Університет, Пролетарська, Холодна гора, 23 Серпня, Героїв праці, південний вокзал, Маршала Жукова, Студентська.

…До Великодня, в ніч з 19 на 20 квітня 2009 року (з 00:30 до 2:00) на платформі станції «Університет» відбувся концерт академічного симфонічного оркестру Харківської обласної філармонії під керівництвом диригента Юрія Янко. Артисти зібрали близько 5000 слухачів.

Арт-об'єднання «Boba-group» вирішили висунути свій протест проти насилля над жінками в сучасному світі, а також проти подій у Врадіївці. Зробили це досить незвичайним способом: Ю. Дроздек на останньому місяці вагітності роздяглася перед пасажирами вагонів метро. Цей жовтневий перфоманс 2013 року здивував, мабуть, увесь Харків, адже подію обговорюють й досі. Більшість жителів міста не зрозуміли ідею арт-гурту, тим паче жінка зайшла у вагон мовчки, скинула одяг і знову безмовно вийшла. Люди критикували її, говорили про те, що Юля Дроздек зганьбила місто.

«Boba-group» на цьому не зупинились. На станції «Пролетарська» в червні 2013 року: Василіса Незабаром (у житті Олексій Собалев) зайшов у вагон і почав несамовито кричати - аж до наступної зупинки. Коли я кричав, ніхто з  пасажирів ніяк себе не проявив. Чарівність метро як майданчика арту полягає в тому, що ти заходиш у вагон, ніби в клітку з левами: ніхто не може передбачити, чи живим ти з неї вийдеш. А ось глядач захищений: він знає, що це буде тривати не довше, ніж 3 хвилини.

…У жовтні 2013 року молодий хлопець зайшов у вагон в білих капцях, спортивних штанах та білій майці на станції «Університет». Парубок тримав у руках відро з водою, тож коли потяг рушив, почав митися, наспівуючи якусь мелодію.  Неподалік від нього сидів молодчик з маленькою гітарою, він і підіграв веселу мелодію артистам. Проїхавши одну станцію, актор вийшов, а за ним ще двоє чоловіків в касках та неонових жилетах виносили з вагону табличку «Театр прекрасні квіти». Це була яскрава реклама театру.

…21 жовтня 2013 р., на день відкриття Тижня Клімату в Харкові, гості з інших кліматичних зон - горила і зебра - пригощали пасажирів метрополітену першою партією бананів, які, нібито, виросли в Краснокутську. Клімат змінюється і прийшов час діяти.

Взагалі метрополітен є місцем для самовираження не тільки для професіональних акторів або музикантів, але й для простого народу. Часом, молоді люди хизуються своїми танцювальними вміннями, викликаючи негатив чи позитив. Особисто я не проти подивитися, як пристрасна пара виконує сальсу, танцювальні колективи витанцьовують сучасні стилі, як парубки в костюмах героїв із фільму «Володар перснів» влаштовують двобої, як молодий хлопець робить зарядку. Хто знає, що Харківський метрополітен має власного чарівника в образі п’ятдесятирічного чоловіка, який розповідає веселі історії. Комусь завжди усміхнений персонаж  говорить, що він керівник школи альтернативного капуеро, іншим, що директор школи чарівників. Довговолосий, бородатий чолов’яга здається мені схожим на священика, тільки мантії не вистачає. В метро його називають «Хоттабичем.

А згадайте себе після визначного концерту чи після футбольного матчу. Невже не співаєте улюблені пісні, не викрикуєте слова вболівальників, коли їдете додому в метро? Зараз, у часи Майдану, в метро можна почути гімн України, вірші Шевченка, Сосюри та інших вітчизняних поетів. Самовираження цих людей робить життя яскравішим, а вашу подорож незабутньою

…Пауло Коельо писав: «Ким би ти не був, чого б не хотів, але якщо чогось сильно хочеш, то неодмінно отримаєш, бо це бажання народилося в Душі Всесвіту. Це твоє призначення на Землі. Нас кидає від краю до краю. По краях розташовані двері. На одній написано «Знаю», на іншій написано «Вірю». Але однією головою володіючи, не ввійдеш відразу в обидві ти двері ... Якщо віриш, то віриш не знаючи ... Якщо знаєш, то знаєш не вірячи». Тож, не бійтеся самовиражатися, тільки підходьте до всього  розумно! Може першою ареною вашої слави буде метро,а  вже завтра -  публічна сцена.

Аліна БАШЛИКОВА,  ЛЖ-21.