Неділя, листопада 19, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Віч-на-віч з професією

Віч-на-віч з професією

 

 

Практика студентів хімічного факультету

 

Хороший спеціаліст у галузі хімії має працювати не тільки головою, а й руками, не тільки вивчити теорію, а й уміти на практиці продемонструвати свої знання.

Саме цим студенти 5 курсу хімічного факультету і займаються в науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» під час проходження виробничої практики - здобувають навики роботи в умовах реальної хімічної лабораторії.

Ми вирішили дізнатися, як саме студенти проходять практику у цьому закладі.

Зустрічаюся із завідувачем кафедри прикладної хімії хімічного факультету університету, заступником генерального директора НТК «Інститут монокристалів» Валентином Анатолійовичем ЧЕБАНОВИМ.

- НТК «Інститут монокристалів» щороку з радістю вітає практикантів з університету, - говорить Валентин Анатолійович, - адже це майбутні науковці, майбутні працівники нашої установи. У цьому році 15 студентів хімфаку виявили бажання проходити практику в НТК «Інститут монокристалів».

Заходжу в одну з хімічних лабораторій закладу. Білі халати, рукавиці, захисні окуляри, величезна кількість склянок з речовинами…

Аліса МОРОЗОВА, п’ятикурсниця хімічного факультету, записує результати досліду. Запитую:

- Алісо, чому ти вирішила проходити практику саме в НТК «Інститут монокристалів»?

- Тут хороша матеріальна база. Вистачає реактивів, посуду. Можна спокійно займатися науково-дослідною роботою і не хвилюватися, що якоїсь речовини буде не вистачати.

- Чим ви займаєтесь під час проходження практики?

- Майже увесь час ми проводимо в лабораторіях. Зранку я приходжу, отримую завдання від свого керівника, Олени Олександрівни МУРАВЙОВОЇ, кандидата хімічних наук, наукового співробітника закладу, і потім під її наглядом намагаюсь виконати це завдання. Після завершення досліду я записую його результати.

- Чого ти навчилася за час проходження практики?

-  Ця практика дає зрозуміти кожному хіміку, що його чекає у майбутньому. Вона вчить певним методикам виконання дослідів, як правильно поводити себе у лабораторії, доводить до механізму такі дії, як, наприклад, миття рук після контакту з речовинами, прибирання склянок після роботи. Також ми постійно пишемо, учимося правильно висловлювати свої думки.

Поспілкувавшись з Алісою, вирушаю до іншої лабораторії. Тут працюють студенти інших курсів хімічного факультету. Валентин Анатолійович коментує:

- Окрім практикантів, у НТК «Інститут монокристалів» проходять стажування й інші студенти хімічного факультету. Це студенти, які цікавляться наукою. Вони багато часу проводять в лабораторіях закладу.

Запитую у Валентина Анатолійовича:

- А хто займається з цими студентами?

- Багато науковців. До речі, роблять вони це на громадських засадах. Є співробітники НТК «Інститут монокристалів», які паралельно працюють на різних кафедрах хімічного факультету університету. Це, наприклад, професори Олег Валерійович ШИШКІН, Вікторія Вікторівна ЛІПСОН, доцент Костянтин Миколайович БЄЛІКОВ. Вони із задоволенням працюють з молодими талановитими хіміками.

Євген ЗВЯГІН і Антон КОЗИРЬОВ, студенти 4 курсу хімічного факультету кожного дня після пар в університеті поспішають до лабораторії в НТК «Інститут монокристалів».

- Я ще з першого курсу працюю в лабораторії цього закладу. Приваблює хороша матеріальна база і науковці, які вже встигли про себе заявити у галузі науки. Моїм керівником є В’ячеслав Євгенійович  САРАЄВ, кандидат хімічних наук. Ми тут також вчимося проводити досліди, працювати з реактивами і посудом.

Запитую: як ви встигаєте і пари відвідувати, і в лабораторіях працювати?

Антон:

- Першу половину дня проводимо в університеті, другу - в лабораторії. Домашнє завдання на старших курсах носить практичний характер. Тому, можна сказати, що в лабораторії ми виконуємо домашнє завдання.

Окрім студентів, в лабораторіях НТК «Інститут монокристалів» працюють і випускники університету.

Володимир ТКАЧЕНКО закінчив Харківський університет у минулому році. Тепер хлопець навчається в аспірантурі ХНУ імені В. Н. Каразіна.

- Займаюся написанням кандидатської дисертації разом із своїм керівником Валентином Анатолійовичем ЧЕБАНОВИМ, - говорить Володимир. - У майбутньому планую залишитися тут працювати.

НТК «Інститут монокристалів» товаришує з багатьма факультетами університету. Він є і місцем проходження практики для студентів, і майбутнім місцем роботи. Валентин Анатолійович:

- НТК «Інститут монокристалів» допомагає студентам університету спробувати себе у майбутній професії, відчути, як воно бути хіміком… Натомість ми отримуємо готових спеціалістів, які потім продовжать нашу справу.

Л. ПЛИННА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із щоденників педагогічної практики студентів-істориків

 

 

У житті кожної людини важливе місце займає її перше місце роботи. І спробувати власні сили в обраній професії доводиться, як правило, під час практики. У майбутніх істориків шлях від азів до професіоналізму досить тернистий. Першою студентською практикою у житті для першокурсників історичного факультету -  археологічна, що проходить улітку впродовж кількох тижнів на різних археологічних об’єктах України на базі трьох експедицій. Про неї ми напишемо вже восени. А наразі у студентів останніх курсів історичного закінчилась педагогічна практика. Вірніше, перший етап педагогічної практики, так би мовити,  ознайомчий, під час якого студенти лише спостерігали за роботою учителя-історика, та учнями в цілому. Двотижнева педагогічна практика на IV курсі є ознайомчою, вона покликана сформувати мотивацію для подальшого поглиблення знань з психології, педагогіки й методики. Студенти мають можливість відвідати уроки з історії та інших предметів (за домовленістю), провести один урок та позакласний захід, і, таким чином, отримати початковий досвід педагогічної діяльності.

Вже восени на практикантів п’ятого курсу історичного чекатиме  педагогічна практика, де вони матимуть змогу спробувати себе у якості вчителя історії або навіть класного керівника у середній школі.

Педагогічна практика студентів кафедри проходить в наступних середніх навчальних закладах м. Харкова: ЗОШ № 95 імені 229-ї Харківської стрілецької дивізії (вул. Ньютона, 137). Вчитель історії - В. В. Воропаєва, вчитель вищої категорії. ЗОШ № 131 (вул. Бориса Чичибабіна, 11). Вчителі історії - Черненко Ю. В., спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист; Колесніков А. А. - спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Давайте зазирнемо у щоденники з педагогічної практики студентів-істориків, де вони фіксують свої враження, та всі події, що з ними відбуваються безпосередньо на практиці у школі!

РАЧКОВ Євген, студент V курсу. 2012 р.: «… Мені пощастило проходити професійну підготовку в загальноосвітній школі №131 (директор - Ю. В. Черненко). Керівником практики був талановитий викладач історії Артем Артурович Колесніков. Я часто згадую час, проведений у школі, ще частіше використовую отриманий професійний досвід, навички та вміння. Саме педагогічна практика дозволила мені зрозуміти особливості сучасного виховного та навчального процесів у школі, подивитися на навчальний заклад з позиції вчителя, усвідомити його значення в сучасному світі. Під час практики я написав свій перший конспект уроку та тематичний план, провів перший урок з історії. Для мене цей перший урок став своєрідною посвятою у професію викладача. Важко сказати, чи прищеплює педагогічна практика любов до викладання улюбленого предмету, але, безперечно, це був приємний та корисний досвід».

КОНІВА Юлія, студентка V курсу. 2013 р.:  «Педагогічна практика в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 95 імені 299 стрілецької дивізії, одна з практик студентського життя, яка познайомила мене з викладанням історії і дала вперше поглянути на шкільне життя не очима учня, а очима вчителя. Знайомство пройшло вдало. В цьому велику роль відіграла шкільний вчитель вищої категорії, вчитель-методист Валентина Василівна Воропаєва. Вона допомогла зрозуміти основні педагогічні засоби та методи, а також дала поради, що є основними при викладанні в школі - розуміти учнів, бути дисциплінованими і тримати дисципліну в класі та завжди самовдосконалюватися».

КОРСІКОВА Ольга, студентка V курсу. 2013 р., також проходила педагогічну практику у ЗОШ №95.:

«Під час педагогічної практики я познайомилася з методикою викладання вчителя Валентини Василівни Воропаєвої. Її і брала собі у приклад. Я намагалася змусити себе звикнути до того, що у школі я - вчитель, якого за період педагогічної практики повинні поважати попри те, що на вигляд я трохи старша за учнів. Я мала велике бажання за період проведення своїх уроків дещо зрозуміти для себе в шкільній освіті, і змусити зрозуміти дітей той аспект історії України, що я їм розповідаю. На мій погляд, це інколи вдавалося. Таким чином, враження від практики залишися приємні. Дуже сподобалась Воропаєва Валентина Василівна як вчитель і як людина. Її учительський талант вміти налагоджувати дисципліну у класі - результат тривалої праці над собою. Я намагалася дещо копіювати її методи, але, звичайно, з урахуванням свого віку і статусу у школі».

Педагогічна практика на історичному факультеті проходить під пильним оком доц. кафедри історіографії, джерелознавства та археології ІВАЩЕНКО Вікторії Юріївни. Декан історичного факультету проф. С. І. ПОСОХОВ:

«Ми пишаємося нашими практиками на історичному. Студенти набувають впевненості в собі як учителі історії, поповнюють багаж знань зі шкільного курсу історії, у них поступово зникають емоційна напруженість, страх перед дітьми, з’являється можливість перевірити вміння приймати правильні рішення в непередбачуваних ситуаціях, що виникають безпосередньо на уроці історії, швидко реагувати на поведінку класу та окремих учнів, відчути задоволеність діяльністю вчителя історії».

Ліна ТИМАРСЬКА.

 

 

 

 

 

Каразінські стражі Феміди: один-на-один зі спеціальністю

 

 

На юридичному факультеті практика особливо цікава та надзвичайно корисна для майбутніх правознавців: студенти вирушають до адміністративних установ та використовують набуті знання у реальному житті. Про усі подробиці нам розповів керівник практики юридичного факультету, Олександр Миколайович ХРАМЦОВ.

«Ми розподілили наші академічні групи між різними установами, з якими наш факультет має угоди. Так, групи ЮП-41 та ЮП-42 перебувають у ГУМВС України в Харківській області. ЮП-43 ми направили до Апеляційного суду Харківської області. ЮП-44 проходить практику в Харківському окружному адміністративному суді. П’ятикурсники – у Юридичному департаменті Харківської міської ради», - відзначає Олександр Миколайович.

За кожною групою закріплена відповідальна особа, що контролює діяльність студентів під час практики. Слідкує за успіхами юних юристів і сам Олександр Миколайович: періодично відвідує їх на місцях проходження практики, дізнається про їхні успіхи у телефонному режимі. Зокрема, це зручно для студентів, які живуть поза Харковом. Вони практикуються в адміністративних установах своїх населених пунктів.

Що дає студентові-юристу ця навчально-виробнича практика? Важливо, що старшокурсники впродовж цілого місяця перебувають у таких умовах, до яких вони потраплять, закінчивши університет. Олександр Миколайович зазначає:

«Графік перебування студента на місці практики підпорядкований законам того закладу, де він її проходить. У багатьох ненормований робочий день: наприклад, студентів, яких призначили помічниками слідчого, можуть викликати до ГУМВС навіть у вихідний день або у будь-який час доби».

Тобто, умови практики максимально наближені до тих умов, у яких працює юрист. Це допомагає студентові сформувати професійні уміння та навички, творчо застосовувати набуті теоретичні знання у практичній діяльності.

Розмовляємо зі студенткою групи ЮП-42, Анною КУЦ. Дівчина у даний момент проходить практику в Слідчому управлінні ГУМВС України в Харківській області. Слідче управління – це те місце, де займаються розслідуванням найрезонансніших злочинів. Академічну групу розподілили по різних відділах: боротьби з економічною злочинністю, організованою злочинністю, замахами на життя і здоров’я, незаконним обігом наркотичних речовин, розслідування ДТП, а також відділ кримінальної міліції у справах дітей. У всіх студентів є окремий керівник – слідчий управління. Він консультує їх з окремих питань, дає доручення, а також пильно спостерігає за їх виконанням. Анна потрапила до відділу боротьби з економічною злочинністю. Ділиться враженнями:

«За період проходження практики у слідчому управлінні я вже  брала участь в описі справ, плануванні слідчих дій, допитах свідків, огляді речових доказів та документів, а також у складанні протоколів. Незабаром планується наш виїзд на обшуки. До речі, я, вивчаючи матеріали, запропоновані тут, багато дізналася про схеми шахрайства, махінацій, пов’язаних з тендерними закупівлями, а також про те, як громадяни ухиляються від оплати податків. Це складно і цікаво в той же час. І це – реальне життя, яке так глибоко не пізнаєш тільки у стінах університету».

Аня працює в одному кабінеті зі слідчим: одним чи кількома. Відвідує Базу практики щоденно з 9 ранку до  6 вечора – втомлюється, але від роботи цієї отримує неймовірне задоволення. Студентка відмічає, що навчально-виробнича практика на їх факультеті – важлива складова навчального процесу, і її слід проходити сумлінно та самовіддано, а не «для галочки».

«Далеко не в усіх юридичних ВНЗ є така унікальна можливість - випробувати набуті теоретичні знання на практиці. Це допомагає, насамперед, визначитися з майбутньою спеціалізацією. Я, наприклад, зрозуміла, що монотонна «паперова» робота – не для мене. Мене більше приваблює робота адвоката – це різноманітно, вільно за графіком, трохи нервово, та головне – є, над чим подумати. За період проходження практики я також усвідомила, що працювати мені подобається більше, ніж навчатися – є відчуття результату, корисного не лише для мене і мого досвіду, а й для співробітників Бази практики», - розповідає Анна.

Звертаємося до п’ятикурсниці, Мері ГРИГОРЯН, яка проходила навчально-виробничу практику в Юридичному департаменті Харківської міської ради у період з 9.12.13 по 4.01.14. Вона виконувала обов’язки юрисконсульта. Працювала у відділі представництва інтересів Харківської міської ради в правоохоронних і контролюючих органах. Дівчина готувала правові висновки з тієї чи іншої справи, писала проекти рішень, а також оформлювала відповіді на запити громадян, правоохоронних і контролюючих органів з приводу правопорушень.

«У департаменті я працювала з 10 ранку до 6 вечора – тобто, увесь робочий день. Я працювала в кабінеті разом зі співробітниками відділу, а також з начальником. Мені дуже поталанило з колективом: усі були доброзичливими, ввічливими та щирими. Окрема подяка моєму начальникові – він допомагав мені навіть зі складанням звіту по практиці, аби усе було досконало», - розповідає студентка.

Трохи іншим чином проводиться навчально-виробнича практика у студентів-заочників. Зважаючи на те, що усі вони вже мають офіційні місця роботи, план практики для них підібраний максимально зручний. Юристам-заочникам надається перелік певних судових рішень: необхідно з’ясувати, чи справедливе рішення висунув суд, а також опрацювати статті, що мають відношення до описаних ситуацій. Студенти можуть виконувати ці завдання, перебуваючи просто на власному робочому місці.

Олександр Миколайович зазначає: «Нашими студентами завжди задоволені. Жодних претензій ми не отримували. Дуже часто їм надходять пропозиції для влаштування на роботу з Баз практики. Відмічу також, що бал, отриманий студентом 4-5 курсу за практику, виставляється, як екзаменаційний: тобто, він впливає на стипендію. Власне перебування на практиці та виконання поставлених завдань оцінюється у 60 балів, а 40 балів відводиться студентові для усного звіту».

То ж, попереду у студентів – «захист практики», де вони доповідатимуть про свою діяльність в адміністративних установах, а також ділитимуться набутими навичками. Сподіваємося, юні юристи отримали якомога більше досвіду від перебування зі своєю професією «тет-а-тет». Адже саме вони нестимуть відповідальність за порядок у правовій сфері та стоятимуть на сторожі закону.

Кристина НОВІКОВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дзвоник на перший урок

 

 

Четвертий поверх Університетського ліцею, кабінет 10 класу історії і правознавства... На годиннику пів до одинадцятої, лунає дзвоник, і до кабінету поспішає Людмила БОГОМАЗОВА, четвертокурсниця групи ІС-42 історичного факультету. Сьогодні для Людмили особливий день: вона із четвертокурсниці Люди перетворюється на Людмилу Миколаївну, вчительку історії України. Студентська практика…

16 зацікавлених школярів чекають... Сьогодні замість дошки - мультимедійний програвач, на якому Людмила Миколаївна приготувала презентацію для десятикласників. Учні проглядають слайди. Молода вчителька розпочинає урок із повторення минулого матеріалу: створення СРСР, всі пакти й документи, пов'язані з цим... Учні з задоволенням вирішують завдання, а Людмила тим часом оголошує тему уроку - «Українізація в роки НЕПу».

"Наше завдання на сьогодні - розібратися з причинами й ходом українізації для того, щоб відповісти на головне питання: українізація була волею влади чи волею народу?" -  розпочинає свою тему вчителька.

Для активізації учбового процесу Людмила Миколаївна одразу звертається до учнів з питанням: «Чому була складною?». Один із учнів припускає: «Бо це було в час, коли закінчувалась громадянська війна, і необхідно було поновлювати економіку». Його однокласник висуває українізація іншу версію: «Мабуть, багато людей на території України вважали себе корінними росіянами». Вчитель приймає всі версії та розпочинає міні-лекцію, учні розкривають зошити і записують: дати, з'їзди ВКПБ, історичні поняття... До речі, Людмила диктує не з папірця, а з голови! Перед нею немає ані книжки, ані плану-конспекту уроку... Людмила Миколаївна ділиться з учнями власними знаннями, яких у неї вдосталь після 3,5 років навчання на історичному факультеті.

Вона їм розповідає про причини українізації, проводить історичні паралелі та аналогії. На слайдах демонструє портрети діячів політики - Шумського, Скрипника. Показує діаграми, графіки, щоб школярі наочно бачили історичну статистику. Людмила не просто розповідає, а дає можливість висловлюватись і десятикласникам.

- Українізація проводилась не тільки на території України, але й на Курщині, Воронежчині, Ставропольщині, Кубані...

- Чому? - пролунало питання з класу.

- Гарне питання! - зауважила Людмила Миколаївна. - Хто відповість?

І в класі одразу з'явилося декілька версій. Найцікавіша прозвучала від десятикласника Дмитра: «Мабуть, тому, що це регіони компактного проживання українців?».

Людмила радісно погоджується з Дмитровою версією та пропонує учням інше питання: «Чи успішно пройшла українізація в цих регіонах?»

- Ні, бо оскільки це регіони компактного проживання українців, там все ж більше росіян, - відповідає Дмитро, до речі, найбільш активний на уроці.

…Людмила охоче дискутує зі школярами та продовжує урок, але 45 хвилин вже добігають кінця... Врешті-решт, Люда зачитує учням слова Симона Петлюри про українізацію та пропонує їм завдання додому. Тут лунає дзвоник. Люда, щаслива від першого вчителювання.

Євгенія ПРОРВІНА, наш кор.

 

 

 

 

 

У гості до астрономів…

 

У студентів-астрономів четвертих та п’ятих курсів почалася зимова практика, яка проходить в Науково-дослідному інституті астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тож я вирішила на власні очі побачити, як студенти знайомляться зі своєю майбутньою професією.

НДІ астрономії розташований в двох місцях. Але основна база знаходиться недалеко від нашого університету. Є ще Чугуївська спостережна станція. Екскурсію по інституту астрономії проводив мені кандидат фізико-математичних наук Висиль Григорович ШЕВЧЕНКО, який і координує практику студентів. По дорозі до інституту Василь Григорович розказав мені, що зараз для четвертих курсів практика триває два тижні, а для п’ятих – чотири. До зимової практики входить лише завдання обробки даних, студенти в основному сидять за комп’ютерами та пишуть програми, за допомогою яких можна буде вирахувати дані про зірку чи астероїд, створювати нові величини, алгоритми, методики спостереження. А от влітку у студентів є можливість виїхати за місто на Чугуївську спостережну станцію, де можна з головою поринути у світ астрономії. Починається робота з телескопами. Студенти спостерігають за різними небесними явищами, досліджують Місяць.

Ось ми уже й підійшли до загородженої території. Перш за все ми попрямували до студентів-практикантів, щоб Василь Григорович перевірив їхню роботу. Тут я познайомилася з науковим працівником інституту Василем Григоровичем ЧОРНИМ, який на місці керує практикою студентів, п’ятикурсницею Світланою Жаншевою та четвертокурсником Артемом Лапко. І Світлана, й Артем працювали за комп’ютерами. Подивимося, чим зайнята Світлана:

- Ось, бачите, це карта зіркового поля, я зараз досліджую цей астероїд, який зближається із землею. Рахую всі дані, заношу їх у цей список, який, до речі, уже чималенький. У майбутньому цей астероїд може стати потенційним кандидатом космічної місії.

Зліва за комп’ютером працює Артем. Він заклопотаний подвійними зірками, які обмінюються масами, також займається обробкою даних. Із задоволеною посмішкою каже, що практика подобається адже займається улюбленою справою.

За роботою студентів спостерігає науковий працівник інституту астрономії Василь Григорович:

- Світлана та Артем мають хороший досвід. Світлана уже багато виміряла, здійснила обробку даних астероїда. Працювати з ними легко та спокійно.

Що ж, а тепер час побачити 35-сантиметровий телескоп системи Бейкера-Шмідта. Він знаходиться в башті. На подвір’ї інституту я побачила, що будується нове приміщення для НДІ астрономії. Усі сподіваються, що до наступного навчального року будівництво закінчиться. Підходжу до башти і біля неї бачу меморіал астрономам, які загинули в 1941-1943-х роках. Ось таке вічне місце пам’яті. Нічого не забуте, ніхто не забутий.

Заходжу в башту - і я вражена. Уперше бачу телескоп та ще й такий великий. Щоб подивитися в телескоп на небо, потрібно піднятися на драбину. Дзеркало інструменту 40 сантиметрів. Керувати ним досить легко, якість оптики хороша. Подивитися на небо через телескоп - найпрекрасніша, найчарівніша справа. Температура в башті прохолодна. Василь Григорович пояснює, що температура повітря ззовні та під куполом повинна бути однаковою.

На цьому моя екскурсія по НДІ астрономії закінчилася. Тепер я познайомилася з астрономією. Це таке задоволення хоч краєчком ока, але все ж таки доторкнутися до таємниць неба та зірок.

О. БОБРИК.