Вівторок, вересня 19, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студентська наука

Студентська наука

 

Підготовка до «Каразінських читань»


- Наука не має залишатися на папері. Обговорення будь-якої теми дає їй друге дихання, - говорить Голова Правління Студентського наукового товариства університету Світлана ТАРАСОВА. - Саме тому проводяться «Каразінські читання». Вони вчать студентів представляти свої наукові напрацювання загалу, відстоювати їх, а викладачі мають змогу вислухати поради, зауваження, побажання інших колег…

Загальноуніверситетською традицією стало щорічне проведення конференції «Каразінські читання» на кожному факультеті з середини лютого до середини травня. Цього року на деяких факультетах конференція стане 67-ою (історичний факультет), а деякі тільки в одинадцяте зможуть провести це «всеуніверситетське свято».

- Так, саме «всеуніверситетське свято». Для факультету і для усього університету це свято, - коментує Світлана. - Кожного разу ти готуєшся, хвилюєшся, а коли захід проходить добре, радієш, що відмінно виконав свою роботу.

Світлана переконана, що і у цього року всі конференції пройдуть на найвищому рівні. Адже для їх підготовки СНТУ, СНТ факультету, заступник декана з наукової роботи факультету, куратор СНТ факультету та вся адміністрація витрачають багато часу і зусиль.

Як готуються до проведення «Каразінських читань»? СНТ факультету на початку навчального року називає дату проведення конференції. Студентське наукове товариство разом з куратором і заступником декана з наукової роботи визначаються з тематикою конференції, запрошують гостей, збирають матеріал (тези, доповіді, статті), готують збірники. Завдання СНТУ - слідкувати за процесом, забезпечити проведення заходу з технічного боку, а також сувенірами з університетської символікою. Основна відповідальність лежить на СНТ факультету.

Як проводяться «Каразінські читання»?

- Конференція проходить за загальним планом, - каже Світлана. - Захід триває один день (деякі факультети є винятком, на біологічному і медичному факультетах «Каразінські читання» тривають 2-3 дні). Усе починається з реєстрації гостей, потім триває пленарне засідання, де лунають привітання, а також заслуховують кілька виступів гостей. Далі працюють за секціями. Звичайно, не всі факультети дотримуються цього плану. Наприклад, психологи кожного року проводять круглі столи, на соціологічному традиційним став квест на соціальну тематику, а на факультетах технічного спрямування жодної конференції не можна уявити без дослідів, презентації цікавих напрацювань.

Варто зазначити, що всі «Каразінські читання» є міжнародними конференціями, де серед запрошених представники не менше п’яти країн. Найчастіше гостями «Каразінських читань» є студенти і викладачі з університетів Росії, Франції, Польщі, Німеччини, Грузії, Молдови, Білорусі, США.

Запитую у Світлани:

- Яка тенденція серед студентів? Чи виявляють вони бажання взяти участь у конференції?

- Кількість учасників збільшується з кожним роком. Особливо на факультетах технічного спрямування. Наприклад, на механіко-математичному факультеті у 2011/2012 навчальному році кількість учасників було 60 студентів. У 2012/2013 навчальному вже 120 студентів забажали зачитати доповіді на конференції. У цьому навчальному році ми прогнозуємо, що число учасників також збільшиться.

- Що СНТУ чекає від цьогорічних «Каразінських читань» і що планує зробити у майбутньому?

- У цьому році ми чекаємо багато гостей та плодотворних дискусій. Наступного ж року до 210-річчя заснування альма матер ми плануємо провести «Великі каразінські читання» на всеуніверситетському рівні.


Л. ПЛИННА.