Вівторок, листопада 21, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Заступник декана

Заступник декана

Людина на своєму місці


Якщо ви зайдете на екологічний факультет і спитаєте у будь-якого студента, де знайти Іветту Анатоліївну, він, не вагаючись, відповість - аудиторія 485а! Адже саме до цієї аудиторії, де сидить заступник декана з виховної роботи Іветта Анатоліївна КРИВИЦЬКА, звертаються вихованці екологічного зі своїми проблемами та запитаннями.

Досьє. Іветта Анатоліївна Кривицька - заступник декана з виховної роботи, старший викладач кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти. Працює на факультеті з моменту його заснування. Коло наукових інтересів складають екологія, проблеми збереження біорізноманіття, екологічна освіта, біоіндикація.

Подивімося посадову інструкцію заступника декана з виховної роботи. Один, два, три… Я нарахувала 25 загальних функціональних обов’язків, кожен з яких можна поділити ще на десять окремих підпунктів! Заступник декана з виховної роботи і керує роботою старост, і проводить виховну роботу зі студентами, і координує роботу факультету з підрозділами університету, і підтримує зв'язок з випускниками, і допомагає адаптуватись першокурсникам. Я вже стомились від цього переліку, а йому ще кінця краю не видно! Як же Іветта Анатоліївна з усім справляється?

«Іветта Анатоліївна достатньо успішно знаходить спільну мову зі студентами, - говорить Г. В. Тітенко, декан факультету. - З одного боку, у неї виходить неформально спілкуватись зі студентами і поставити себе так, щоб її поважали і слухались. З іншого - вона легка у спілкуванні і комунікабельна людина, тому вміє знайти спільну мову і з дорослими, і з дітьми. Іветта Анатоліївна - енергійна. І це дає їй можливість і швидко з’їздити до гуртожитку, і проконтролювати щось, і поїхати на якийсь спортивний захід, і бути в університеті й вирішувати проблеми з поселенням, з проректорами. Вона багато встигає завдяки своїй енергії і студентському запалу, який зберегла. Хоча працює на цій посаді лише 2 роки, активно накопичує досвід, можливості. І у неї виходить!»

Гадаю, що допомагає Іветті Анатоліївні у роботі також і любов до університету, яка, до речі, у її родині, передається у спадок. Бабуся сьогоднішнього заступника декана, Софія Павлівна Оганесян, була тією університетською людиною, ім’я якої навіки закарбувала історія. Якщо ви почнете переглядати підшивки нашої газети за довоєнні та повоєнні роки, то обов’язково побачите замітки про Сонечку Оганесян, старосту геолого-географічного факультету, яка на початку війни згуртувала всіх для того, щоб допомогти Батьківщині, освоюючи багатства Колимського краю. Дві рідні сестри Софії Павлівни також навчались в Харківському університеті - на філологічному та хімічному факультетах. …Спочатку коридорами університету бігала маленька дівчинка Іветточка, яка дуже любила ходити на роботу зі своєю бабусею Сонею. Згодом цими ж коридорами весело крокувала красуня, студентка біологічного - Іветта. Сьогодні - це вже Іветта Анатоліївна, заступник декана, викладач і любляча мама.

«І. В. Кривицька - гарний кваліфікований педагог, - ділиться своєю думкою Денис Ахтирський, третьокурсник, голова СНТ екологічного факультету. - Як заступник декана вона добре ставиться до студентів і зажди готова прийти не допомогу не лише в учбовому процесі, а й в організаційному. І взагалі, дуже гарна людина!»

«На факультеті близько 250-ти студентів, що в порівнянні з іншими - небагато, - підраховує вголос Іветта Анатоліївна, коли я приходжу в кабінет. - Тому кожного я знаю на ім’я. Сприяє цьому також і те, що дисципліни, які я веду, охоплюють усі п’ять курсів. Складніше буває запам’ятати першокурсників. Але вже після першої літньої практики, яку ми з ними проводимо у спортивно-оздоровчому таборі «Фігуровка», ми ближче знайомимось, приглядаємось одне до одного. На природі людина відкривається, поводиться зовсім інакше, ніж в університеті. Після такого спілкування «на природі» можу сказати, що хвилює кожного студента і який вираз його обличчя про це свідчить».

Співробітник, який добре впорується зі своїми робочими обов’язками, легко знаходить спільну мову з колективом, це - людина на своєму місці. Отже, як бачимо, Іветта Анатоліївна Кривицька і є такою людиною!


К. ЛІНК.