Неділя, листопада 19, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Наша гордість - випускник

Наша гордість - випускник!

 

 

Улюблений вчитель

 

Дудінова Олена Володимирівна - для мене це не просто вчитель фізики, це улюблений вчитель для багатьох учнів ХП НВК «Гімназія ОЧАГ».

1995 року Олена Володимирівна закінчила  Харківський університет. Працювати ж у нашій гімназії вона почала з 2001 р. Вона викладає і в 132 школі, та веде підкурси в Харківському національному університеті. Учні обов'язково  розкажуть вам  про її оригінальність, а старші учні обов'язково згадають про збірку задач для восьмого класу, яку вона уклала. Замість звичних книг або як додаток до них учні отримують оригінальну збірку  авторства О.В.Дудінової. Збірка виконує одразу дві справи: звертає увагу на себе завдяки обкладинці - Ейнштейн з голим торсом - та   закриває учням доступ до ГДЗ (готових домашніх завдань). А колеги характеризують Олену Володимирiвну як одного з найкращих учителiв.

 

Ельміра БАБАЄВА,  гімназія «Очаг».

 

 

 

 

 

Перед іменем твоїм...


З великої літери

 

Багато життєвих чинників вплинуло на обрання моєї майбутньої професії. Один з них - це вплив мого улюбленого вчителя з країнознавства і технічного перекладу

НЕМЧОНКА Семена Леонтійовича, вихованця Харківського університету.

…Він вступив на факультет іноземних мов у 1971 р. Навчався на педагогічному відділенні і багато часу приділяв навчанню  та праці студентським кореспондентом в загальноуніверситетській газеті «Харківський університет». Його журналістські виступи вирізнялися громадянською принциповістю, любов’ю до університету, його традицій.

Сьогодні Семен Леонтійович - улюблений педагог школярів Харківської спеціалізованої школі І-ІІІ ступенів № 62, де він навчає дітей англійській мові, у якій я навчаюсь. Семен Леонтійович обіймає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. Крім того, Семен Леонтійович є викладачем і загальноуніверситетської кафедри іноземних мов. Бере участь у міжнародних конференціях та майстер- класах із сучасних підходів до навчання.

Він, справді, Учитель з великої літери, бо на прикладі його наполегливої  праці  хочеться досягати все нових і нових вершин. Такими вихованцями Університет може пишатися!

 

А. АБАШИНА, абітурієнт-2014, випускниця с/ш №62.

 

 

 

 

Досконалий вчитель

 

«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде гарним вчителем. Якщо вчитель має тільки любов до учнів, як батько і матір, він буде краще першого вчителя. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - досконалий вчитель», - сказав Лев Миколайович Толстой.

Саме  за любов до учнів і за професійність ми любимо вчителя історії і права ГАСАНА Юрія Володимировича. Перший його урок у нашому класі відбувся п’ятого вересня 2011 року. Відразу кинулося у вічі, що йому подобається історія і він має за мету навчити і нас її любити. Ми усім класом з легкістю і задоволенням ось уже третій рік йдемо на кожен урок з історії України.

…Його улюбленим вчителем в школі, як не дивно, став викладач історії, вихованець Харківського університету, Берестнев Сергій Ілларіонович, майбутній кандидат історичних наук. Дев’ятий і десятий класи були одними з найщасливіших років з життя майбутнього історика. Саме учнем старших класів він з кандидатом історичних наук  Буйновим  Юрієм Володимировичем  їздив на археологічні розкопки. Усім цим Юрій завдячує гуртку археології на станції юних туристів. Після закінчення школи в 17 років Юрій пішов працювати на завод ТУРБОАТОМ аби отримати стаж, який надавав змогу вступити в університет. В 1981 р. хлопець вступає на підготовчий факультет, а потім стає студентом першого курсу історичного факультету. На той час  юному історику просто хотілося з головою поринути у знання  і отримати вищу освіту. Юрій Володимирович і дружину Валентину Павлівну зустрів в університеті, яка, до речі, була його однокурсницею. Університет  в 1986 р. закінчив із червоним дипломом. І одразу  отримав направлення на роботу до нашої Харківської спеціалізованої школи  I-III ступенів № 75.

Наш вчитель історії проводить уроки цікаво, доступно  пояснює зміст кожної теми і справедливо оцінює  учнів. У нього чудове почуття гумору. Для нас Юрій Володимирович - справжній друг, помічник і мудрий порадник.

Вчителем не може стати людина байдужа до долі дітей.

 

Дар'я КАЛЬНИЦЬКА, учениця СШ №75

 

 

 

Усі дороги ведуть до Каразіна!


Вона фізик за освітою, але  педагог-організатор за покликанням. Жоден  захід чи свято у школі не проходить без ії участі. Завдяки ії зусиллям вчитися у школі буває не тільки цікаво, а також і весело.

Ми зустрілися з нею на перерві між репетиціями свята «Посвята у першокласники», виставу до якого й ставить Олександра Олександрівна КОНОВА, вихованка Харківського університету 2002-2007 рр., наш улюблений педагог.

- Олександро Олександрівно, це в Університеті Вас навчили так чудово організовувати свята?

- Так, саме університет дав мені можливість спробувати себе у цій галузі. У профкомі студентів я разом із однодумцями організовувала свята і масові заходи. Ще тоді мені це подобалося, і ось у школі я була дуже рада отримати посаду педагога-організатора. Продовжую втілювати у життя свої творчі задуми. Вважається, що «технарі» не творчі особистості, у моїй же групі було багато людей з творчими нахилами, і ми завжди весело і креативно проводили час.

- Який захід за часів студентського життя запам’ятався найбільше?

- «Посвята у студенти фізфаку»:  «Смолоскипна хода», «атака» вулиці Отакара Яроша, перекриті вулиці, міліція …(сміється), це було дійсно весело і креативно.

- А чому ви вступили саме до Каразінського університету?

- Харківський класичний університет один з найпрестижніших вузів країни. А які педагоги нас навчали! Ніколи не забуду викладача атомної фізики  Єгоренкова. Тільки такий креативний викладач міг бути нашим улюбленим вчителем!  Я люблю свою роботу вчителя фізики. Вчителювання надає можливість донести учням знання минулих поколінь, дати змогу поглянути на світ з іншого наукового боку, надихнути на звершення і нові відкриття. Я всім своїм учням раджу: вступайте до ХНУ ім. В. Н. Каразіна? Цей заклад має сильну професуру, викладачів високого рівня, багаторічну і цікаву історію, традиції. А ще зручне місце розташування - центр міста. Можна сказати, усі дороги ведуть до Каразіна! Університет розкриває людей з різних боків, дає змогу відчути себе особливим.

Маргарита РІВЧАЧЕНКО, учениця ХЗОШ №150,

слухачка   підготовчих курсів «Творчий конкурс».

 


 

26 років  життя -  школі!


Цього навчального року вчитель Харківської гімназії №43 АНТОНЕСЬЯН Марина Євгенівна була нагороджена грамотою Міністерством освіти за значні досягнення у сфері освіти. І ми, її учні, надзвичайно цим пишаємося.

Марина Євгенівна працює у нас вчителем географії, економіки та природознавства з 1987 року. Вона - вихованка двох факультетів Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: спочатку закінчила три курси механіко-математичного факультету, а потім перейшла на геолого-географічний. Навчаючись на вечірньому відділенні, Марина Євгенівна працювала у Харківській гідрометобсерваторії у відділі нормування опадів, а потім в інспекції з охорони атмосферного повітря. Прагнення до вивчення цієї науки Марині Євгенівні передалось від батька ще у дитинстві, який закінчив геолого-географічний факультет  ще у 1965 р. І вже 57 років він працює у Харківській комплексній геологічній партії.

Марина Євгенівна у школі майже 23 роки. Наша гімназія має неперевершеного вчителя та фахівця, який з гідністю посідає першемісце у номінації «Кращий вчитель моєї школи».

 

 

Валерія  БОЄВА, учениця гімназії  №43.

Покликання…


БІРЮКОВА Тетяна Миколаївна - улюблений вчитель для багатьох дітей. В 2002 році вона закінчила філологічний факультет Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна. З тих пір працює у моїй рідній Харківській спеціалізованій школі I-III ступенів № 80 вчителем української мови та літератури. Тетяна Миколаївна - педагог з глибоким і цікавим внутрішнім світом. Відповідальна, уважна до кожного та висококваліфікована. ЇЇ вихованці кожного року виборюють призові місця у конкурсах та олімпіадах. З учнями вона шукає індивідуальний підхід,   добре володіє матеріалом та методикою сучасного уроку, вміє зацікавити будь-якого учня. Наприклад, для найменших учнів 5 класу, вона  застосовує ігровий метод навчання. Минулого навчального року вона випустила 11 клас, і її учні досі приходять до школи, щоб побачитися зі своїм класним керівником.… Без сумніву, професія вчителя для Тетяни Миколаївни - Покликання.

 

Аліна СПАСІБКО, учениця Харківської спеціалізованої школи I-III ступенів № 80.

 

 

 

А ми читаємо літературу!


Азарова Тетяна Степанівна - випускниця філфаку Харківського університету 1986 року. Відразу прийшла працювати до нашої Харківської ЗОШ № 34. І ось уже 27 років вона вчить нас розумному, доброму, вічному. Тетяна Степанівна має звання «Учитель-методист» та «Відмінник освіти України», нагороджена почесними грамотами. А найважливіше те, що ця жінка з дня на день відкриває нам двері до захоплюючого світу літератури Пушкіна, Достоєвського, Булгакова, Бальзака, Шекспіра... І з`являється бажання їх прочитати… Шість разів класний керівник Азарова Тетяна Степанівна випустила своїх вихованців у широкий світ! І  залишається для багатьох близьким другом та мудрим порадником і по сьогодні. А вони вітають Тетяну Степанівну з усіма святами і дарують їй квіти…

Тетяна Степанівна яскрава та сонячна людина, справжній професіонал, А своїм Учителем вважає вже нині покійну проф. Р.М.Піддубну.

Марія МАЛЬЦЕВА, гімназія №34.

 

 

 

 

Каразінський дух

 

Всім відомо, що Василь Назарович Каразін завжди прагнув, щоб усі люди були освіченими, саме для цього він і запропонував відкрити у Харкові університет. Від  дня заснування Харківського університету В. Н. Каразіна минуло вже майже 210 років, але справжній учительський дух його засновника ще й досі чинить позитивний вплив на студентів. Чимало з випускників Каразінського, отримавши диплом, обрали професію учителя.
…У Вільхівській загальноосвітній школі, в якій я навчаюсь, вчителем історії та географії працює ЦИМБАЛ Сергій Іванович. Мріючи стати  океанологом, майбутній історик у 1971 р. вступив до геологічного факультету в університеті імені В. Н. Каразіна. Після закінчення університету 1974 р. почав працювати в Газпромі в охороні підземних вод. У сфері освіти Сергій Іванович працює вже 13 років. Весь цей час він викладає історію та географію у «Зеленогайському спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному (дошкільний навчальний заклад-школа-інтернат І-ІІ ступенів)» Харківської обласної ради. Цей навчальний заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зазвичай з такими дітьми дуже складно працювати, адже для них потрібен особливий підхід та неймовірна витримка, і той факт, що Сергій Іванович працює там вже 13 років викликає до нього повагу не тільки, як до вчителя, а ще і як до людини.
Із січня 2013 р. досвідчений Сергій Іванович почав паралельно працювати вчителем історії та географії у Вільхівській загальноосвітній школі. Його уроки є одними з найцікавіших, адже Сергій Іванович має своєрідну методику викладання. Він ніколи не дає тестових завдань на самостійних чи контрольних роботах, адже вважає, що основна його задача - навчити учнів мислити. Тому ми завжди отримуємо лише ті запитання, на які треба давати розгорнуту усну або письмову відповідь, висловлюючи свою точку зору щодо історичних подій або осіб, про яких йдеться мова у запитанні.
В наш час рідко зустрінеш таку освічену людину, як Сергій Іванович. Багато читає; відвідав шість європейських країн; завжди цікавиться новинами та подіями у світі,  тому з ним неймовірно цікаво спілкуватись, адже з кожної розмови дізнаєшся щось нове і важливе для себе. У школі його поважають і учні, і вчителі, в першу чергу, за те, що це справді добра і справедлива людина. Розповіді Сергія Івановича про європейську культуру, живопис, політику, мови є не тільки цікавими, а й корисними та мотивуючими. Я, наприклад, слухаючи його розповіді про іспанських художників, зацікавилася цією країною та почала вивчати іспанську мову. І за це я дуже йому вдячна.
Анастасія СОБОТОВИЧ, учениця Вільхівської загальноосвітньої школи.