П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Мить. Січень-2014

Мить. Січень-2014

 

«ЛандауЦентр»

 

 

Хлопчики і дівчатка, а також їх батьки, дідусі і бабусі, друзі та знайомі свої вихідні тепер проводять у новому науково-демонстраційному освітньому центрі «ЛандауЦентр», який відкрився з ініціативи Асоціації випускників, викладачів і друзів університету та громадської організації «Громада Харкова» у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна на початку цього року. 
«ЛандауЦентр», створений за прикладом подібних світових наукових центрів (центри науки «Коперник» (Варшава), «Немо» (Копенгаген), природно-науковий музей «Експлораторіум» (Сан-Франциско)), носить ім’я відомого вченого, фізика-теоретика Льва Давидовича Ландау, який довгий час працював у Харківському університеті, є лауреатом Нобелівської премії в галузі фізики (1962 р.).
Задум створення такого центру виник ще 10 років тому. Директор Асоціації випускників Вікторія Володимирівна КРУГЛОВА говорить, що він є першим приуніверситетським центром в Україні, його особливість — поєднання наукового шоу, розваг та ігор із плідним навчанням, а головна мета — зацікавити молоде покоління наукою.
«ЛандауЦентр» розпочав свою роботу з 3 січня 2014 року. Уже в перший день відвідувачів було більше трьох тисяч. Вікторія Володимирівна коментує:
— Ми навіть не очікували такого ажіотажу. У день до нас приходить більше тисячі гостей різного віку: наприклад, діти від року і до людей похилого віку. Перший місяць буде присвячений фізиці. Надалі ми змінюватимемо тематику.
Відвідую центр. На вході чемно вітають, запрошують і одразу проводять у темну кімнату, де, якщо присвітити ліхтариком, можна побачити цікаві голограми. Коли виходжу, одразу бачу молоду сім’ю. Дівчинка двох років говорить одному з організаторів, що вже вдруге привела тата «на досліди». 
Усюди експонати. Тут і модель механічної лебідки, і маятник Пешехонова, і мертвий вузол, і «смугасте» дзеркало, і телескопи.
Біля експонатів працюють учені-фізики, які розповідають гостям про принципи роботи тих чи інших механізмів. 
Борис Михайлович ВАЛІЙОВ, завідувач навчально-експериментальної лабораторії кафедри експериментальної фізики фізичного факультету університету, говорить:
— Усі експонати, які тут представлені, є частиною обладнання лабораторії, частина з них зроблена власними руками викладачів університету. Що стосується відвідувачів, то від них відбою немає. Але це добре. Вони запитують, цікавляться. Більшість з них прийшла не просто подивитися, а  зрозуміти якісь процеси, розібратися в деяких механізмах. У них виникає інтерес, а це — найголовніше.
Далі Борис Михайлович показує експеримент із фігурами Хладні. Навколо нього збирається ціла купа дітлахів, які також хочуть його повторити.  
Проходжу далі. Професор радіофізичного факультету Вадим Іванович ЧЕБОТАРЬОВ розповідає про принципи роботи двигунів внутрішнього згорання. Кілька літніх чоловіків вступили з ним у дискусію. 
«ЛандауЦентр» — це не тільки «царство науки», а й своєрідний дитячий майданчик. Вікторія Володимирівна говорить:
— Одного разу діти молодшого віку грали в нас молекулами, зробленими з тенісних м’ячиків, у футбол. Вони тут можуть спілкуватися, грати, знаходити нових товаришів. У «ЛандауЦентрі» можна все: стрибати, розважатися, головне — нічого не ламати.
Один з відвідувачів Олександр Кирилович МАЛЬЦЕВ, пенсіонер, каже:
— Я 20 років викладав в університеті на факультеті іноземних мов, їздив стажуватися в США. Бачив подібні центри. Але в них був величезний мінус: не дозволялося до експонатів торкатися руками. Тут же все навпаки: можна і спостерігати, і самому спробувати. А це дуже важливо, особливо для дітей. 
Поряд стоїть його семирічна онука Дарія:
— Дуже цікаво. Мені сподобалося, що дозволяли все робити самій. Наступного тижня знову прийду зі шкільними друзями.
Вікторія Володимирівна: 
— Із вуст наших відвідувачів не сходить слово «університет». Популярність вищого навчального закладу серед харків’ян і жителів інших міст збільшується з кожним днем. Гості приїжджають звідусіль: з Києва, Донецька, Бердянська, Дніпропетровська, Полтави тощо. Залишаються задоволеними, дякують, висловлюють гарні побажання. Коли є така підтримка з боку відвідувачів, «прихильників науки», упевнена, ми будемо тримати таку високу планку й надалі.

Л. ГРУБНІК.

 

 

 

 

Сердечні вітання

 

Вітаємо випускника історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Онуфрія, архієпископа Харківського і Богодухівського (Олег Володимирович Легкий), з тим, що він був зведений в сан митрополита. Колектив викладачів, співробітників і студентів сердечно поздоровляє владику і бажає йому довгих років архіпастирського служіння.

Премія Д. І. Яворницького


За вагомий внесок у розвиток краєзнавства в Україні ректору Харківського Каразінського університету академіку В. С. БАКІРОВУ  присуджено вищу відзнаку Національної спілки краєзнавців України - премію імені Д. І. Яворницького. Віль Савбанович є членом спілки краєзнавців та входить до редколегії всеукраїнського часопису «Краєзнавство».

Щоб Ви знали. Харківський університет є одним із провідних краєзнавчих центрів нашої країни. Тут був створений перший науковий Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, проводяться численні краєзнавчі конференції, відбуваються виставки і презентації краєзнавчого спрямування. І найперші краєзнавчі конференції в Україні проводились саме в Харківському університеті. Історик Дмитро Яворницький, ім’ям якого названа премія, є  вихованцем Харківського університету, випускником історико-філологічного факультету.

Меморандум про співпрацю

підписано Каразінським університетом із провідними ІТ-компаніями Харкова: EPAM Systems, GlobalLogic Ukraine, NixSolutions, Sigma Ukraine, TeamInternational, Telesens International - в останні дні 2013 року. Представники ІТ-компаній у рамках візиту зустрілися із ректором, академіком В. С. Бакіровим, проректором, проф. Ю. В. Холіним, деканом механіко-математичного факультету, проф. Г. М. Жолткевичем, деканом факультету комп’ютерних наук, проф. В. Т. Лазуриком і директором Центру працевлаштування студентів та випускників Д. О. Лобановим. Було окреслено основні напрямки розвитку подальшої співпраці: організацію та проведення стажувань і практик для викладачів та студентів, удосконалення навчальних планів та робочих програм дисциплін факультету комп’ютерних наук та механіко-математичного. Створено спільну партнерську раду ІТ-компаній та Харківського університету і підписано меморандум.

О.ПОЛКАН.

Каразінський - доступний!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Як ми уже писали в № 16 за 2013 рік, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна переміг у номінації «Найдоступніший ВНЗ» конкурсі «Місто для всіх». Яким же чином корпуси нашого університету пристосовані до людей  з обмеженими фізичними можливостями?

За офіційними даними на денному відділенні Харківського університету навчаються 154 студенти з обмеженими фізичними можливостями. На заочному - 22. Але далеко не всі студенти зізнаються у реальному стані свого здоров’я. За підрахунками Валерія Івановича Литвиненка, помічника проректора з адміністративно-господарчої роботи, насправді таких студентів близько 250-300. Разом із Валерієм Івановичем  вирушаємо на «екскурсію» обома корпусами університету.

- На заваді повноцінному пристосуванню університету для людей з обмеженими фізичними можливостями стоять Державні будівничі норми України та статус Головного та Північного корпусів університету як пам’яток архітектури та містобудівництва місцевого значення, - говорить Валерій Сергійович. - Згідно з будівничими нормами, щоб отримати кошти на пристосування певної будівлі до маломобільних груп населення, ця будівля має або тільки проектуватись, або повністю реконструюватись. У нашому університеті, як бачите, не триває жодного з цих процесів, тому гроші на облаштування шукаємо, де можемо.  Статус архітектурної пам’ятки забороняє змінювати зовнішній вигляд будівель. Ми навіть не маємо права установлювати на фасадах кондиціонери. Тому і тут викручуємося, як можемо. Ось подивіться…

Ми підходимо до другої колони ліворуч від входу до головного корпусу. За гранітною основою колони - залізний пандус, більше метру шириною (норма 70-80 сантиметрів).

- Розміщуючи пандус за колоною, ми, з одного боку, не змінюємо зовнішнього вигляду будівлі, а з іншого - хоч трохи захищаємо його від мисливців за металом. Це вже 2 чи 3 пандус біля головного входу, попередні вкрали, - пояснює Валерій Сергійович. А за другою колоною праворуч - поручень. Таким чином, вхід до головного корпусу повністю доступний.

- Для сходів, які ведуть на фізичну та хімічну сторони, маємо спеціальні переносні пандуси. Якщо у вестибюлі у зимовому саду поставити стаціонарний пандус, то він би тягнувся аж до дзеркала, тому що на 1 метр підйому припадає 10-12 метрів довжини пандусу. З цієї ж причини не будуємо пандус біля входу до Північного корпусу. Якби ми збудували там пандус, він перегородив дорогу і сягнув середини скверу, - говорить помічник проректора.

Рушаємо до Північного корпусу. Саме там є студенти, які пересуваються візком. Щоб потрапити до будівлі, вони під’їжджають до 3 чи 4 прохідної, охорона відчиняє ворота до подвір’я, на якому  розташований вхід без бордюрів чи завищень. Вхід веде до пандусу, який збудували у 2011 році. З пандусу студент їде до ліфту. Для людей з особливими потребами ліфт зупиняється на кожному поверсі. Також у Північному корпусі ведеться будівництво спеціального санвузлу, який розташований на першому поверсі з правого боку (там же, де й пандус).

Пройшовши цими маршрутами, я приходжу до висновку, що університет справді зробив для людей з обмеженими можливостями все, що міг. І нагорода є справді заслуженою! Та є ще одне дуже важливе для університету місце - Центральна наукова бібліотека. Про її доступність говоримо з І. К. Журавльовою, директором бібліотеки. Ірина Казимирівна добре знає про те, над чим слід працювати:  в бібліотеці не має жодної книги чи таблиці зі шрифтом Брайля, відсутнє і сучасного обладнання, яке  б допомагало людям з вадами зору користуватись звичайними книжками. Самі бібліотекарі роблять копії книжок, щоб в домашніх умовах можна конвертувати їх у потрібний формат. Мріють про спеціальний зал, де  б люди з обмеженими можливостями почували себе на рівні з усіма.

Університет багато зробив для інклюзії маломобільних груп населення у навчальний процес, але попереду ще більше роботи!

А. КАЛІНІНА.

Епідемію ніхто не скасовував


Україна віднесена до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз (81 випадок на 100 тисяч населення) та посідає за цим показником 7 місце в Європейському регіоні. Що стосується Харківської області. Як твердить офіційний сайт Харківської обласної державної адміністрації, «ситуація з туберкульозом в області значно покращилася». Якщо 10 років тому регіон входив до п’ятірки областей з найвищим рівнем захворюваності, то зараз кількість хворих зменшилася удвічі. У 2012 рік область стала посідати третє рангове місце з найменшим показником захворюваності серед усіх регіонів України, а у 2013 році - кількість хворих на туберкульоз зменшилась ще на 10% у порівнянні з попереднім роком. На жаль, ця тенденція не відзначилася на нашому університеті.

Спілкуюся із завідувачем медпункту Румією Хайдарівною ШАБАЛТАС:

- Руміє Хайдарівно, яка ситуація з туберкульозом в університеті?

- Як говориться, епідемію ніхто не скасовував. За останні роки кількість студентів, які захворіли на туберкульоз, зросла. Якщо у 2010 році не було випадків захворювання на туберкульоз, то у 2011 році - 2 випадки (1 - з бактеріовиділенням), у 2012 році - 5 випадків (2 - з бактеріовиділенням), у 2013 році - 4 випадки. Часто ми фіксуємо важкі форми цього захворювання.

- Які джерела захворювання?

- Головним джерелом захворювання в університеті є іноземні студенти близького і дальнього зарубіжжя, які не проходять перевірку у себе на батьківщині і приїжджають вчитися в Україну з тяжкими формами туберкульозу.

- Як захистити себе від туберкульозу?

- Рекомендація стандартна: дотримуватись здорового способу життя. А також щороку обов’язково робити рентгенологічне обстеження.

- А чому Ви акцентуєте увагу саме на рентгенологічному обстеженні?

- Бо ми не можемо змусити усіх студентів вчасно робити флюорографію. Ми охоплюємо приблизно 80% студентів, інші - прогуляв, не встиг, забув… А потім виявляється така страшна картина. Я хочу попрохати студентів робити флюорографічне обстеження вчасно. З туберкульозом можна боротися. Головне - виявити його.

Л. ПЛИННА.

Олімпіада на ФКН


На факультеті комп’ютерних наук пройшла щорічна вже VI факультетська олімпіада з програмування. У ній взяли участь близько 40 студентів ФКН. Спілкуюся з викладачем кафедри електроніки та управляючих систем Д. М. ЛИТВИНОВИМ:

- Олімпіада проводиться, щоб виявити «юні таланти» програмування, налагодити відносини зі спонсорами різноманітних IT-компаній. У цьому році на олімпіаді були присутні представники компаній «NIX Solution», «TEAM International», «SIGMA», «Qalium Systems». Вони щедро нагородили переможців.  Було запропоновано від 5 до 9 задач з програмування, які розробляли і тестували наші студенти-старшокурсники: Дмитро СТЄБАЄВ, Віталій ЯРКО, Павло РОЗУМОВСЬКИЙ, Семен КОСТЕНКО.

Переможців визначали у двох номінаціях: абсолютних і серед першокурсників.  Абсолютними переможцями стали другокурсники Антон МАРТИНОВ (І місце), Альберт АЛЕКСЄЄВ (ІІ місце) та Богдан ТАЛАЛАЄВ (ІІІ місце). Серед першокурсників призові місця посіли Микита АЖАЖА (І місце), Максим ГУРОВ (ІІ місце), Олександр МОНЬКО (ІІІ місце).

Після її проведення усі завдання були викладені на сайт факультету, де кожен зміг спробувати виконати їх.

М. НІК.

 

Дитяча творчість


У конференц-залі Центральної наукової бібліотеки університету експонувалася новорічна виставка дитячої творчості. Понад 200 робіт представили діти працівників університету. Роботи майстерно виконані руками хлопчиків та дівчаток віком від 4 до 17 років. Чого тут тільки Ви не побачите: малюнки і  різні вироби, вишивки і  ліплення, роботи з дерева і різноманітних підручних матеріалів, ялинки і новорічні листівки, іграшки і ще багато-багато чого унікального. Виставка вразила кожного різноманітністю сюжетів, технікою виконання, барвистістю і безпосередністю дитячого сприйняття світу.

О. ДЕУС.