П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Підрозділ університету

Підрозділ університету

Команда


ВІД РЕДАКЦІЇ: Понад тридцять років в університеті функціонує відділ технічних засобів навчання. Робота цього підрозділу, здавалося б, на перший погляд не помітна. Але, якщо уявити хоча б день без нього, університетське життя, зрештою, завмерло.

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

Відділ технічних засобів навчання (ТЗН) виник під завісу 1980 року: 30 грудня вийшов спеціальний наказ по університету про створення відповідного підрозділу. Технічні засоби тоді ще тільки починали застосовуватися у процесі навчання.  Першочергово, на момент створення відділу, серед технічних засобів навчання найпопулярнішими були кінопроектори. Ірина Іллівна СИТНИК, технік відділу, яке вже 32 роки працює тут, починала кар’єру з професії кінооператора:

- У той час в аудиторіях  Велика фізична та Велика хімічна працювали кіноапаратні, з яких демонструвалися навчальні фільми. Стрічки заздалегідь замовлялися. До нас приходили навіть з інших вузів. Фільмотека налічувала 30 тисяч плівок! (До речі, нині вони зберігаються в архівах). Серед них якісні цікаві фільми не тільки наукової тематики, але й про Університет та місто Харків.

Окрім демонстрування фільмів, потрібно було обслуговувати 30 лінгафонних кабінетів, апарати, спеціально запрограмовані на складання заліків, перші комп’ютерні кабінети. Хтось мав контролювати все це та організовувати за допомогою техніки навчання. Саме з такою метою у 1980 році було об’єднано три лабораторії (фото-, кіно- та нових засобів навчання) та механічна майстерня.

Про еволюцію відділу ТЗН мені розповідає її незмінний ось уже  тридцять три роки керівник Анатолій Петрович  ЯЦКОВ:

- Повноцінно функціонувати відділ почав 6 червня 1981 року, саме тоді і я розпочав у ньому свою трудову діяльність. Відділ був масштабним, у ньому працювало 45 людей, нині 16.  Сьогодні ми обслуговуємо всі факультети та інші відділи університету: заняття, конференції, семінари, виставки не проходять без нашої участі, також відділ забезпечує ремонт техніки.

Еволюція відділу ТЗН добре помітна. На зміну кінопроекторам та телевізорам прийшли мультимедійні проектори, інтерактивні  дошки та ноутбуки. Співробітники пригадують, як в університеті з’явився перший комп’ютер. Тоді, у 80-тих, його як подарунок від американського міста-побратима  Цинциннаті привіз ректор І. Є. Тарапов. Найперші комп’ютерні класи також з’явилися саме у відділі ТЗН. Їх було чотири.

Наталія Олегівна ТРАШИНА, Віталій Антолійович ЧЕРКАШИН, Олександр Юрійович ГОЛУБОВ, Юрій Борисович ТУРЧАНІНОВ стояли біля витоків перших комп’ютерних класів:

- Першими комп’ютерними машинами у нас були так звані мазовії, а перші комп’ютерні кабінети розміщувалися  в аудиторіях  7/57 і 7/58. Це були перші спроби перевести навчальний  процес на певну технічну базу. Тоді робота кипіла з 8 ранку до 10 вечора. Графік був розписаний по хвилині. Працювали у дві зміни. Особливо працелюбними були мехматівці. Їх було не вигнати!

ТРИ КИТИ ВІДДІЛУ

Нині у структурі відділу ТЗН три лабораторії. Перша - навчальна, до того вона йменувалася експериментально-виробничою майстернею відділу ТЗН. Володимир Михайлович ЄФИМЕНКО, її завідуючий, в університеті з 1978 року пригадує чим займався його відділ двадцять років тому:

- У лабораторії ми самостійно виготовлювали автоматичне зашторювання, облаштовували лінгафонні кабінети. Самі робили, і самі ж встановлювали. Досі нашу роботу ще можна побачити в деяких аудиторіях. Сьогодні займаємося переважно інофрмаційно-пропагандиською роботою. Працівники нашої лабораторії супроводжують освітні виставки, куди вивозимо прилади, техніку, обслуговуємо їх. Щорічно нараховуються десятки виставок. Ми об’їздили майже всі регіони України. Маємо нагороди, медалі. Так, у минулому році відділ нагороджено дипломом учасника виставки з  міжнародною участю «Освіта Слобожанщини» за перемогу в номінації «Глядацькі симпатії». Побувавши на виставках, я бачу, що Каразіна люблять, завжди радо зустрічають, передають привіти, подарунки. Коли говориш, що ти з Каразіна, то це звучить промовисто.

Другою лабораторією є  кінофото-, яку у планах відділу перейменувати у лабораторію експлуатації та методики використання ТЗН. Її завідувачем є Сергій Григорович ПРИЗ. Головним обов’язком відділу є супровід технічними засобами навчального процесу та інших університетських заходів. А раніше у її стінах читали лекції, навчали, показували старі та нові прилади. Із працівниками цієї лабораторії радяться факультети: яке краще придбати обладнання, адже працівники ТЗН завжди у курсі нововіянь у світі техніки.

Третя - лабораторія експлуатації та ремонту технічних засобів, яка розташувалася у Великій хімічній аудиторії. Віталій Федорович МАКСИМОВ -  її завідувач. Студенти  та викладачі не рідко бувають свідками, коли співробітники цієї лабораторії вмикають звукопідсилювальну техніку на лекціях, допомагають викладачам з мультимедійними комплексами. Ноутбуки, проектори, звукові підсилювачі, мікшери - у відомстві лабораторії експлуатації та ремонту технічних засобів. До слова, у радянський час, тут був пульт, який мав зв’язок із аудиторіями аж до третього поверху. Наприклад, у великій хімічній вмикали фільм, а демонструвався він в аудиторії на третьому поверсі.

Сьогодні майже кожен викладач у своєму курсі лекцій має мультимедійні і потребує допомоги відділу ТЗН. Коли викладачі ввійшли у смак мультимедійних презентацій - почався справжній бум, діляться спогадами співробітники лабораторії.

Тамара Петрівна КОРЖАВІНА, інженер лабораторії ремонту та експлуатації:

- Я можу показати вам скільки кожного дня у нас заявок на техніку! Найактивнішими у нас є юристи, валеологи, політологи, біологи…

ОДИН НА ВСІХ

Однією із проблем, що нині постає у роботі перед співробітниками відділу є неспроможність задовольнити потреби всіх бажаючих через брак часу та техніки. Відділ обслуговує чотири корпуси університету, а що роботи, якщо одночасно в закладі проходить декілька заходів?

Ольга Василівна КОРЕНЬКО, інженер 1 категорії відділу:

-   Власними силами переносимо апаратуру, бігаємо, як мурахи, координуємо наші дії, інколи доводиться розгадувати справжній ребус: як, звідки, коли забрати ту чи іншу техніку і віднести на наступний захід.  Буває, в університеті проходить міжнародна конференція. У ній до десяти секцій і кожна хоче мати апаратуру. Саме тоді нам просто катастрофічно не вистачає апаратури. Добре, що факультети потроху власноруч закуповують її. Так нас часто виручає факультет іноземних мов.

- Ольго Василівно, а скільки заявок надходить до вас щомісячно?

- У місяць?! Я вам можу сказати за день! Навіть за годину! Усе ми фіксуємо, загалом, наприклад, наша техніка напрацьовує до 2,5 тис. годин! Постійно працює до зносу. До слова, ноутбук  має працювати 5 років, у нас вони експлуатуються по 7-8 років. Часом буває стільки заявок, що не вистачає обладнання задовольнити всі потреби.

Керівництво університету потроху задовольняє потреби відділу: нещодавно придбано  чотири мультимедійних проекторів, звукозаписувальну техніку для захистів дисертацій. Одначе, усе рівно за п’ять років техніка випрацьовується. І знову підрозділу не вистачає ноутбуків (а без них не працюють проектори), мультимедійних комплексів, переносних екранів, які через постійну роботу швидко виходять з ладу.

Окрім цієї проблеми, існує ще одна «особливість» діяльності відділу. Офіційно  робочий день тут до 17.15, а що робити, коли, наприклад, ідуть захисти до 9 вечора, чи інший університетський захід припадає на вихідний? Але співробітники, незважаючи на ненормований робочий день, завжди готові прийти університетській спільноті на допомогу. Відданості університетові, дружності та згуртованості колективу відділу ТЗН можна лише позаздрити. Більшість його членів працює разом вже понад 15 років.

Ольга Василівна Коренько у відділі ТЗН з 1997 року :

- Колектив дійсно дружній, допомагаємо одне одному, разом зустрічаємо свята. Ми живемо цією роботою. Ми - команда. Особисто для себе не уявляю іншого місця. Так, у нас не великі зарплатні, але ми працюємо, бо любимо цю справу і Університет.

За словами Ольги Василівни, кістяк колективу закладено ще в перше десятиліття існування відділу. Багато співробітників - колишні студенти, випускники радіофізичного, фізичного, історичного, економічного факультетів.

Цікавлюся в Анатолія Петровича Яцкова, як вдається підтримувати таку дружню атмосферу, злагодженість у колективі?

- Університет - велика родина, тут пам’ятається лише все добре. У нашому колективі, як і у всьому університеті, немає сварок, не пригадую, щоб когось звільняли. До речі, з нашого колективу вийшли два доктори наук та п’ятеро кандидатів наук: Ю. П. Волосник, професор кафедри історії Росії, В. М., Дубовик, доцент кафедри експериментальної фізики,  М. В. Нечепоренко,  кандидат наук на філологічному.

Усі знакові і буденні заходи в нашому університеті не обходяться без відділу технічних засобів навчання.  Співробітники цього підрозділу, наче маленькі гвинтики великого механізму, за відсутності яких, він перестане нормально функціонувати.

 

Т. ВАСИЛЕЦЬ.