П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Готовність до сесії-2014

Готовність до сесії-2014

 

До якісної освіти…

 

 

Про успіхи у навчанні студентів фізичного розповідає доцент кафедри фізики твердого тіла Д. В. Рохмістров, заступник декана з навчальної роботи.

— Дмитре Володимировичу, який предмет ви викладаєте?

— В осінньому семестрі навчального року 2013/2014 я читаю лекції зі спецкурсу «Основи структурного аналізу» студентам 4 курсу, кафедра фізики твердого тіла, група ФТ-41. Їх — 11 студентів. Спецкурс присвячений методам дослідження структури кристалічних тіл за допомогою дифракції рентгенівських променів. Це одна лекція на тиждень. Студентам слід скласти два модулі. Перший модуль присвячений вивченню питань фізики рентгенівських променів, їх взаємодії з речовиною, факторам, що впливають на формування відбитого випромінювання і його характеристикам. Ці знання з першого модуля використовуються далі для оволодіння практичними методами структурного аналізу, які розглядаються в другому модулі.

— На скільки ваш предмет є важливим та складним для студентів?

— Це основний курс у фізиці твердого тіла, оскільки представлені в ньому питання дозволяють вирішувати величезну кількість науково-практичних завдань, що виникають як при наукових дослідженнях, так і на виробництві. Ці питання цікавлять не тільки фізиків, тому даний курс часто викладається студентам не фізичних спеціальностей (геолого-географічного та хімічного факультетів). Хоча мій курс не є складним, для його успішного вивчення потрібна попередня базова підготовка з загальної фізики, математичного аналізу, структурної кристалографії. Закріплення пройденого матеріалу студентами здійснюється на конкретних прикладах. Для цього у весняному семестрі передбачений лабораторний практикум із структурного аналізу. Протягом декількох місяців студенти групи ФТ-41 будуть вчитися працювати з рентгенівською технікою, знімати рентгенограми, проводити обробку отриманих експериментальних даних і розраховувати параметри кристалічної решітки .

— Що ви можете сказати про успішність студентів?

— Успішність групи висока. За даними підсумкового контролю за навчальний рік 2012/2013, 8 студентів (близько 73% від контингенту групи) мали середній бал вище «4», а двоє з них (Т. Бабкіна, Т. Зайцева) мали середній бал вище «4,5» й отримують на даний час підвищену стипендію. Ніхто зі студентів групи не відрахований за невиконання навчального плану. Результати поточного (модульного) контролю в осінньому семестрі повністю підтвердили ці оцінки. У студентів є прагнення отримати якісну професійну освіту.

О. БОБРИК.

 

 

Працювати складно

 

Викладач кафедри романської філології та перекладу В. П. ЧУБ:

«Я викладаю курс «Французька мова як перша іноземна» для групи ЯФ-11. До закінчення семестру ми зі студентами маємо написати три модулі. Результати першого з них виявилися відносно непоганими: половина отримала «четвірки» та «п’ятірки». Так, на 19 з 20 балів написали роботу дві студентки — Юлія БУЛІПОП та Юлія КАШИНА, також є одна робота на 17 балів, у решти результати трохи гірші. По троє студентів отримали D та Е. а один першокурсник — лише 8 балів з 20, тобто Fx. З точки зору загального рівня факультету ця група достатньо слабка, майже усі вчать основну за спеціальністю мову (французьку) з нуля. Є серед них здібні і талановиті студенти, але багато з них можуть і мають працювати значно краще, щоб за короткий термін досягти високого рівня знань».

C. ШКУРАЙ.

 

Висока успішність

 

 

З якими результатами підходять до зимової сесії екологи? Про це розповість завідувач кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти проф. А. Н. НЕКОС:

— Я викладаю на другому курсі дисципліну «Загальна екологія та неоекологія», на третьому — «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища (дистанційні методи досліджень в екології)». Обидві дисципліни забезпечені підручниками з грифом Міністерства освіти і науки України, методичними матеріалами. На зимову сесію вони виносяться на залік. Про майбутні підсумкові оцінки говорять уже результати перших модулів.

За результатами першого модулю, який написали 38 другокурсників, успішність склала 87%, у т.ч. 16% — «відмінно», 45% — «добре». Складність цієї дисципліни полягає у тому, що традиційна екологія багата на важкі для запам’ятовування поняття. У межах цієї дисципліни екологи знайомляться з традиційною, як ми її називаємо, геккелівською екологією. Високі бали за перший модуль отримали студенти Д. Лісовенко, В. Іващенко, А. Нагієва, І. Терещенко, Ю. Бондаренко, Я. Штонденко. Вважаю, що залік за перший семестр успішно складуть близько 95% студентів. Дисципліна двосеместрова і у другому семестрі результати, як правило, вищі. На ІІІ курсі перший модуль було зараховано 23 студентам. Успішність складає 83%, у т.ч. 13% отримали «відмінно», 61% — «добре». Дисципліна важка. На практичних заняттях студенти виконують ландшафтне дешифрування аерокосмічних знімків за допомогою комп’ютерних технологій. Цю дисципліну ми викладаємо разом з проф. А. Б. Ачасовим. У навчальному процесі на факультеті уже багато років застосовується модульна система навчання: студенти слухають лекцію, потім складають усний контроль-колоквіум і нарешті письмовий або комп’ютерний тест. Далі виконується аналіз результатів тесту, роз’яснюється питання, які були незрозумілими та ін. Дисципліна закінчується заліком. Чекаємо на успішні результати. За високі бали першого модуля слід відзначити Д. Ахтирського, А. Зеленського, Ю. Івах, Г. Галуненко, В. Опанасенко, А. Якушеву.

 

Записала А. КАЛІНІНА.

 

 

Яка праця, такий і результат…

 

 

Завершується семестр. Написані модульні роботи, проведені семінари. Ми на фінішній прямій. З якими ж результатами підходять до сесії студенти? Спілкуємося із завідувачем кафедри української мови, професором М. І. ФІЛОНОМ:

— Миколо Івановичу, який предмет Ви викладаєте і студентам якого відділення?

— Читаю курс лекції «Сучасна українська літературна мова. Лексикологія» для першокурсників українського відділення, груп ЛУ-11, ЛУ-12, ЛУ-13. Практичні заняття у групах ЛУ-11 і ЛУ-13 проводжу я, а у групи ЛУ-12 — О. М. ГУРОВА. Усього першокурсників — 75 осіб, по 25 у кожній групі.

— І як у них ідуть справи напередодні сесії?

 

—  Група ЛУ-11 — сильніша. Вони активні, жваві, беруть участь в обговоренні, працюють з цікавістю. Група ЛУ-13 — пасивна.  Але результати ректорської контрольної роботи виявилися протилежними. Група ЛУ-11: 3 роботи оцінено на «5», 8 робіт — на «4», 9 робіт — на «3», 5 робіт — на «2». Група ЛУ-12: 12 студентів отримали «п’ятірки», 9 студентів — «четвірки», 4 студенти — «трійки». Група ЛУ-13: 7 студентів написали роботу на «5», 14 студентів — на «4», 3 студенти — на «3». Як бачимо, письмову роботу група ЛУ-13 написала набагато краще, ніж ЛУ-11: багато «п’ятірок» і жодної «двійки». Що стосується групи ЛУ-12, то вона стабільно працювала і під час опитування, і контрольну роботу написала добре.

— Як Ви оцінюєте такі результати?

— У порівнянні з попередніми роками результати доволі непогані. З 73 студентів, які писали роботу, 53 — мають хороший результат (22 «п’ятірки» і 31 «четвірка»), 20 студентів отримали негативні оцінки (15 «трійок» і 5 «двійок»).

— Що сприяло тому, що студенти показали кращі результати?

— Ми на кафедрі провели кілька зустрічей, під час яких обговорювали роботу з першокурсниками. Куратори груп постійно проводять роботу із студентами. Проводимо додаткові заняття,  консультації.

— А яка взагалі ситуація у студентів з володінням українською мовою?

— Студенти не мають глибокого відчуття слова. Вони носії мови, а не носії ментальності. Ось у чому проблема. Молодь спілкується українською переважно в аудиторії. Українська мова не живе повнокровним життям.

— Отже, Миколо Івановичу, з чим же ми підходимо до сесії?

— Групи ЛУ-11, ЛУ-12, ЛУ-13 підходять до сесії з непоганими результатами. Нічого нового не скажу: той, хто працює, має позитивні результати, той, хто ні, — негативні. Хто лінувався, у того можливі проблеми із зимовою сесією. Яка праця, такий і результат…

Л. ГРУБНІК.

 

 

До сесії готові!

 

 

Про готовність першокурсників фізико-технічного факультету до першої у житті сесії розповідає проф. І. О. ГІРКА, декан:

— Як і завжди, перший курс — неоднорідний. Є студенти, які прийшли із сумою балів по ЗНО понад 800 — переможці олімпіад, конкурсів МАН, як Роман ВИДРО, Платон ДМИТРІЄВ — стипендіати Президента України. А є і студенти із нижчими балами. Отож, завдання перших — не втратити свій темп, а других — підвищити свої досягнення, показати себе.

Ігор Олександрович читає для першокурсників загальну фізику — фундаментальну дисципліну.

— Наразі ми маємо близько 10 студентів, які за результатами контролю не склали б сьогодні сесію, тобто отримали за екзамен «двійку», — продовжує Ігор Олександрович. — Вони знають про це, а я готовий надати їм допомогу. Я проводжу консультації, і студенти мають нагоду ними скористатися. Ці студенти  лише мають зрозуміти темп навчання.

Загалом результати тесту з фізики мають такий вигляд: із 5 максимальних балів 5 отримав один студент — Вадим КУРИЛЕНКО, від 4 до 5 — 20 студентів. Від 3 до 4 — 11 студентів. Інші 22 студенти отримали нижче 3 балів (6 не писали роботу). Найкращі результати показала група ТЯ-11 фізико-технічного факультету: всі 24 студенти впорались на «добре» та на «відмінно».

Ігор Олександрович пояснює це так: «Близько 40% першокурсників мають досвід з олімпіад, конкурсів МАН, турнірів юних винахідників та раціоналізаторів тощо. 7 наших студентів — випускники Харківського фізико-математичного ліцею № 27. Це добре підготовлені діти, які задають тон навчальному процесу. Є у нас і випускниця університетського ліцею — Катерина ЗАЦАРИННА — яка також показує дуже добрі результати. Окрім письмових робіт, першокурсники склали колоквіум. Колоквіум — це «міні-іспит». Студенти отримають таку ж кількість завдань, як і на іспиті, щоправда мають можливість розв’язати їх удома. Колоквіум показав готовність студентів до іспиту. Із 17 можливих балів понад 15 отримали 15 студентів, більшою мірою, з групи ТЯ-11. Від 12 до 15 балів — 16 першокурсників, від 8,5 до 12 — 16 осіб. Лише 13 студентів отримали нижче 8,5 балів, що є незадовільною оцінкою. Таким чином, першокурсники фізико-технічного факультету підходять до сесії впевнено.

Розмовляла Є. ПРОРВІНА.