Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університетська наука

Університетська наука

 

Що приховує Антарктида…


Антарктида… На кафедрі зоології та екології тварин сформувалася група науковців, яка працює з об’єктами полярного походження, об’єктами Північного Льодовитого океану, Північної Атлантики Тихого океану, далекого сходу, а також Південного полюсу. До цієї групи входять: завідувач кафедри, кандидат біологічних наук, доц. А. Ю. УТЄВСЬКИЙ, доц. С. Ю. УТЄВСЬКИЙ, Ю. Г. ГАМУЛЯ, асистенти М. Ю. КОЛЕСНІКОВА, М. В. КОВАЛЕНКО, С. А. СІДОРОВСЬКИЙ, А. М. ХОМЕНКО. Полярні райони – це безпосередньо спеціальність цієї кафедри.

Андрій Юрійович УТЄВСЬКИЙ, керівник дослідження в Антарктиді:

- Досліджую Антарктиду я уже довго, моя дисертація була присвячена цій темі. Але найголовніше сталося в 2010-му році, коли Національний науковий антарктичний центр у листі до університету запропонував взяти участь в конкурсі розробки державної програми «Дослідження України в Антарктиді», яка розрахована на двадцять років. Наша команда отримала перемогу. А програма базувалася на вивченні біорізноманітності. Це початкова база, біолог повинен знати всі види тварин. Якщо знаєш види, можна реконструювати еволюційні процеси. Антарктида - район віддалений. Там десь десять видів пінгвінів, шість видів тюленів, три види китів. Остання наша експедиція була в 2012-му році. Ми з напарником, Дмитром ШМИРЬОВИМ, працювали під водою на глибинах до 50 метрів. Уявляєте, що таке Антарктида? Вода - мінус два градуси. Було справді холодно, а рятували нас від переохолодження спеціальні гідрокостюми, що дозволяли перебувати нам під водою майже півтори години. В одній з проток ми занурились на тридцять метрів під воду. Для економії енергії я вимкнув прожектор. І в якийсь момент я побачив велику тінь, аж дух перехопило. Тоді я ввімкнув світло, а навпроти мене була велика стіна, вкрита різнокольоровими тваринами. Від такої несподіванки я навіть зойкнув, хоча в акваланзі це було не легко. Це така краса, словами просто не описати, а мій захват ви навряд зрозумієте, це треба побачити на власні очі. Вік велетенських губок сягав неймовірних 10000 років. Найбільше нас вразили еволюційно древні тварини – губки, кишковопорожнинні й асцидії.

Але звідки там збереглося стільки древніх тварин?

Справа в тому, що багато років тому навколо континенту утворилась течія, яка повністю замкнула водний простір біля Антарктики. Ця течія не пропускала організми, хіба що кити могли її подолати. Тому древні тварини і збереглися біля континенту.

Дослідники нашого університету розпізнавали всі ці давні види тварин. Проект, який очолив Андрій Юрійович, формується на основі процесу еволюції. Вивчаються всі етапи формування організмів, глобальні еволюційні процеси. А ще мета цього проекту - створення морських заповідників, морських районів, що охороняються.

Андрій Юрійович:

- Ми досліджуємо сотні квадратних кілометрів водного простору. Виділяємо центри, де можна знайти найбільшу кількість видів тварин, а потім створюємо навколо них буферні зони. І так плануємо створити мережу буферних зон. Під протекторатом України ми вже закріпили два райони. Ми подали заявку в міжнародний комітет, далі уже працювали дипломати. Усе дуже серйозно. А ще ми займаємося вивченням ґрунтів Антарктики. У нас в Україні все просто, чорнозем, всі про нього знають. А процеси формування дуже складні. Під час другої експедиції ми взяли тридцять зразків ґрунту, вони цілий рік транспортувалися до України. Зразки дуже цікаві, ми зібрали їх на поверхні, яка знаходиться на 450 метрів над рівнем води. Зараз хіміки з НДІ Хімії під керівництвом старшого наукового співробітника Олександра Давидовича РОШАЛЬ досліджують хімічний склад цих зразків, а ми будемо з’ясовувати біологічні складові, що формують цей ґрунт, його еволюцію.

О. БОБРИК.