Середа, листопада 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Солодке літо: рай для душі

Як ми відпочиваємо

 

Солодке літо: рай для душі


ВІД РЕДАКЦІЇ. Цього літа поширеною в Інтернеті стала думка про те, що більшість молоді не вміє відпочивати активно. Замість цього вона сидить цілий день у соціальних мережах, навіть не думаючи про те, що вже літо. Моє літо проходило у рідному селі Нововасилівка Запорізької області.

Загалом моя мала Батьківщина нічим не привітна для туристів, крім того, що недалеко знаходиться море. Але це далеко не головна його особливість. Хоч море і є прекрасним місцем для відпочинку, для мене в цьому році воно відігравало другорядну роль, адже саме цим літом я познайомилась з дещо дивовижним видом відпочинку. Мій батько — початківець-бджоляр. Другий рік тато самостійно дбає за власним виводком бджіл. Раніше він допомагав нашому родичу з його пасікою, але, знайшовши старі бджолярські прилади діда, батько вирішив самостійно зайнятися цією справою. Адже ця справа вже припала йому до душі.

Тато вирішив прищепити любов до цієї справи і усій нашій сім’ї. За літній сезон я, моя сестра і тато качали мед усі разом двічі. Батькові відводилася найважча робота — відбір рамок з медом. Я обрізала соти, а молодша сестра виконувала основну роботу — викачувала мед за допомогою медогонки. Все це супроводжувалося батьковими розповідями про мед, про бджіл і, власне, про бджолярство. Я ніколи не подумала би, що мені, дівчині без достатнього досвіду, було б настільки цікаво брати участь у цьому дійстві. Сама природа, атмосфера цієї праці, втомлені, але радісні очі батька і моє захоплення зробили свою справу. Я дійсно полюбила цей нелегкий процес, я зрозуміла, що таке важка робота, що приносить натуральну продукцію. Крім того, допомагаючи татові у бджолярстві, я зрозуміла для себе багато важливих речей.

По-перше, ця справа дуже важка. Важкість її полягає в тому, що бджолярство — це складний і довготривалий процес. Для того, щоб викачати мед, мало мати якісь технічні навички. Слід знати, як правильно обрізати зайвий мед, як розпізнати матку від інших бджіл, яким чином розділити той чи інший виводок бджіл, як за ними доглядати та багато інших знань. Безпосередньо бджолярство (тобто викачування меду) триває з весни до кінця літа, тобто приблизно 6 місяців.

По-друге, ця справа в наш час користується популярністю, але не має вдячності. Ставлення до меду дуже змінилося з тих пір, як бджолярство стало популярною справою та засобом матеріального забезпечення.

Те, чого навчив мене батько, називається «любов’ю». До своєї справи,  до тих, з ким ти цю справу ділиш навпіл, до того, для кого ти робиш цю справу. Це не просто хобі або захоплення. Це рай для душі.

Український мед є популярним і за кордоном. У 2007 році українські бджолярі завоювали чотири золоті та чотири бронзові медалі на найпрестижнішому Всесвітньому бджільницькому Конгресі АПІМОНДІЇ. Але це не підтверджує того, що його популярність дійсно затьмарила увесь світ. Покупців знаходиться не дуже багато, а якщо мед і купують, то це або туристи (гості з Сибіру скуштували наш мед), або дійсні поціновувачі цих ласощів, а їх, повірте, залишилось дуже мало.

Існує думка про дорогу вартість меду. Дійсно, ціна на мед достатньо висока (200 гривень за три літри майського меду, 100 гривень — за соняшниковий), але вона виправдана. Адже це довга та важка праця, яка займає багато часу та вимагає багато терпіння. Не варто казати про його високу ціну, не спробувавши викачати хоч краплинку меду. Крім того, наш продукт є натуральним. А це дуже важливо, погодьтеся.

Отже, це літо пройшло для мене з великою користю: я навчилася власноруч викачувати мед і  знати ціну цій справі.  Тепер я із впевненістю знаю, що і наступного літа я обов’язково допомагатиму татові з бджолярством.

Людмила ГОРДЕЙЧУК, другокурсниця.