Національне надбання

Цінна колекція…

ВІД РЕДАКЦІЇ. У серпні 2013 Кабінет Міністрів України вніс до переліку об’єктів, що становлять національне надбання, науковий об’єкт Харківського університету «Колекції ліній Drosophila» кафедри генетики та цитології біологічного факультету…

— Ми йшли до цього три роки, — говорить доцент кафедри генетики та цитології біологічного факультету, куратор проекту Наталя Євгенівна ВОЛКОВА, — і, нарешті, ми маємо такий почесний статус.

…Аудиторія 6-16. На перший погляд невелика і затишна, але насправді у її стінах  кипить життя. Більше тисячі комах, які і становлять національне надбання. У кабінеті знаходяться два термостати, в яких зберігають пробірки з мухами-дрозофілами, а за столами працюють співробітники, які підтримують життя дрозофілам та використовують комах у науково-дослідних роботах.

— Колекцію почали збирати ще за радянських часів, — коментує Надія Савеліївна ФІЛІПОНЕНКО, старший лаборант, молодший науковий співробітник кафедри генетики та цитології. — Ще у 60-х роках ХХ століття професор Валерій Гаєвич ШАХБАЗОВ, який тоді був завідувачем кафедри, заклав її фундамент. Довгий час колекцію підтримувала доцент кафедри генетики і цитології, декан біологічного факультету Людмила Іванівна ВОРОБЙОВА. Зараз ми налічуємо більше ста ліній (лінія — група особин, які характеризуються однаковим генотипом).

Ось чим пишається кафедра… Склад об'єкту «Колекція ліній Drosophila»: лабораторні лінії дикого типу (4 шт.); лінії, які отримані від самиць з природних популяцій (18 шт. — унікальні для України); лінії з генними мутаціями (видимі) (19 шт.) — лінії, що абсолютно необхідні для адекватного викладання навчальних дисциплін зі спеціальності генетика. 2 — унікальні для України; лінії з ди- та полігенними комбінаціями (видимі) (14 шт.) — лінії, що абсолютно необхідні для адекватного викладання навчальних дисциплін зі спеціальності генетика. 4 — унікальні для України; лінії з порушеною репарацією (1 шт.); температурочутливі лінії (2 шт.) — обидві унікальні для України; лінії зі збалансованими леталями (5 шт.) — лінії, що абсолютно необхідні для адекватного викладання навчальних дисциплін зі спеціальності генетика та для проведення генетичного аналізу чи тесту на мутагенність. 3 — унікальні для України; лінії із синтезованими генотипами (1) (24 шт.) — лінії, що містять трансгенні конструкції, або заміщені гени. 15 — унікальні для України, 7 — унікальні у світі; лінії із синтезованими генотипами (2) — система ліній для визначення впливу алелів локусу white та загального генетичного фону на будь-які кількісні ознаки (8 шт.) — унікальна у світі.

Більше ста ліній. Це найбільша колекція дрозофіл в Україні (!).

Спілкуюся з Наталею Євгенівною:

— Чому Ви займаєтеся «розведенням» саме дрозофіл?

— Drosophila melanogaster — вид мух, що є всесвітньо визнаним модельним генетичний об’єктом. Їх легко розводити у лабораторних умовах, вони мають короткий цикл розвитку, для спостереження за ними не потрібне надто складне обладнання. Дрозофіли незамінні при дослідженнях, адже мають невеликий розмір і багаточисельне потомство. Але при цьому ці невеликі комахи є представниками багатоклітинних організмів, складна організація нервової системи яких дозволяє використовувати цей вид для моделювання процесів і захворювань, що властиві більш складним організмам, включаючи людину. На цих комахах були отримані перші експериментальні мутації та вивчені процеси мутагенезу.

— Як Ви підтримуєте існування ліній?

— Дрозофіли — це основний матеріал для ученого-генетика. Вони надзвичайно цікаві, адже у них часто відбувають збої на генетичному рівні, що призводить до мутації. Ми це фіксуємо і збираємо незвичайних представників цього виду. Ми розмножуємо особин з дефектом. Час від часу пересаджуємо по 5-10 пар дорослих комах до нової пробірки, щоб підтримати життя лінії. Інші ж представники слугують матеріалом для практики студентів та наукової роботи викладачів.

— Тобто Ви не тільки збираєте колекцію, а й забезпечуєте матеріалом цілу кафедру?

— Звичайно. Комах досліджують студенти під час практичних занять. Також дрозофіл вивчають викладачі. Ці комахи рухають науку. Вони стали об’єктом дослідження кандидатських дисертацій доцентів кафедри Людмили Іванівни ВОРОБЙОВОЇ, Ольги Валентинівни ТАГЛІНОЇ, Альбертини Володимирівни НЕКРАСОВОЇ, професора Володимира Юрійовича СТРАШНЮКА та інших співробітників кафедри.

Університет підтримує зв’язки й з іншими вищими навчальними закладами. Говорить Вікторія Вікторівна КОСТЕНКО, старший лаборант кафедри:

— Наша колекція стала такою великою і цінною завдяки співпраці з іншими закладами. Ми підтримуємо стосунки й обмінюємося матеріалом з Кембриджським університетом, Європейською лабораторією молекулярної біології, що знаходиться у місті Гейдельберг (Німеччина), Московським державним університетом імені Ломоносова, Санкт-Петербурзьким державним університетом, а також з багатьма українськими університетами, зокрема Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова.

Нарешті колекція отримала статус національного надбання. Люди, які займаються цим проектом, розраховують на фінансування. Коментує старший лаборант Денис Сергійович ГРИГОР’ЄВ:

— Наша колекція постійно збільшується, тому потрібне нове обладнання. Пробірки, складові поживного середовища для комах та сучасна техніка для дослідження. У нас зараз в лабораторії встановлено два термостати. Без них наша колекція довго не проіснує, адже для нормального розмноження дрозофіл необхідно утримувати при температурі 23 градуси. Ми володіємо низкою дуже цінних мутацій дрозофіли. Не хотілося б втрачати таку колекцію, адже вона є цінним науковим об’єктом.

Л. РІЧКОВА, наш спецкор.