Середа, вересня 18, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Цар звірів у подарунок

ВІД РЕДАКЦІЇ. З цього номеру за ініціативою Центру краєзнавства редакція розпочинає нову рубрику – «Маловідомі факти з історії Харківського університету». Ведучі рубрики – співробітниця Центру краєзнавства Ірина ШИРОБОКОВА та випускниця історичного факультету Марина ГРИГОРЬЄВА.


З моменту свого заснування Харківський університет приймав чимало подарунків. Так, засновник університету В. Н. Каразін передав до його бібліотеки чимале зібрання книг. Завдяки особистому дарунку С. Потоцького в 1804 р. виникла нумізматична колекція університету, що через деякий час стала кращим з подібних університетських зібрань у Російській імперії. Відомий ботанік, почесний академік М. С. Турчанінов подарував вищому навчальному закладу власні унікальну колекцію рослин та бібліотеку. І цей перелік можна продовжувати нескінченно.
Серед цих дарів траплялися і незвичайні. Так, в період ректорства Д. І. Багалія, у вересні 1909 р. відомий промисловець, сахарозаводчик та меценат Павло Іванович Харитоненко (1852 – 1914) подарував нашій alma mater п’ятимісячне левеня. Відзначимо, що Павло Харитоненко був одним з найбільш відомих меценатів Російської імперії. Він зібрав одну з найбільш значних в Росії колекцій живопису, очолював московське відділення Російського музичного товариства, фінансував побудову в Києві пам’ятника Богдану Хмельницькому. Саме Павло Іванович першим відгукнувся на заклик професора Івана Цвєтаєва допомогти в будівництві та утриманні музею вишуканих мистецтв (тепер ДМОМ ім. О. С. Пушкіна в Москві). В Сумах він збудував кадетський корпус, міст через ріку Сумку, жертвував навчальним закладам і церквам, оплачував навчання студентів-українців в Московській консерваторії. Жертвував П. Харитоненко і на будівництво храмів, а церкві в Натальєвці (тепер Краснокутський район Харківської області) подарував для іконостасу власну колекцію ікон XV-XVI ст.ст. Помер Павло Іванович в Натальєвці на Харківщині, але за заповітом був похований поряд з батьком.
Що ж стосується маленького царя звірів, то його було доставлено до Південно-російського товариства акліматизації в Університетському саду.


М. ГРИГОРЬЄВА.