Неділя, вересня 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студенте університету! З тобою розмовляє держава.

Студенте університету! З тобою розмовляє держава.

 

 

 

Як робиться хліб?

 

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Місто «заговорило» зі студентами Каразінського класичного університету 40 років тому! Нашій рубриці - 40. Ми пишаємося тим, що на сторінках «Харківського університету» виступали десятки найбільш шанованих людей Харкова. І ніколи ніхто не відмовився від розмови: від губернатора на той час, а нині світлої пам’яті Євгена Петровича КУШНАРЬОВА до Олександра Степановича МАСЕЛЬСЬКОГО, і ще багатьох-багатьох інших… Нинішнього навчального року, відзначаючи 40-річчя рубрики, ми розширили координати і відіслали наших кореспондентів далеко за межі Харкова. Характерним є ось цей матеріал нашого спецкора Людмили ГРУБНІК із хлібного поля. Адже Харківщина у 2013 році зібрала нечуваний урожай хліба…

 


Ціна хліба… «Кирпичик» - 3 гривні, житній - 6, батон - 4, булка - 5… Саме такими є ціни на хлібні вироби в Україні. Багато людей скаржаться, згадуючи, як десять років тому могли придбати звичайний «кирпичик» за 1 гривню, а дехто повертається ще в радянські часи і називає ціну 16 копійок… Усіх романтиків хочу повернути на землю і сказати, що не треба забувати, що та пора вже давно минула, і новий час диктує нові правила. Перш ніж потрапити на прилавок магазину, апетитні хлібні вироби долають довгий шлях. Потрібно багато часу і зусиль, щоб зростити колосок, а потім з того колоска отримати хліб.

…За завданням редакції я вирішила відвідати ТОВ АПО «Мрія» - процвітаюче аграрне підприємство Харківської області - і дізнатися, як вирощується хліб у сучасних умовах, скільки потрібно часу, сил, коштів і якою ж насправді має тоді бути його ціна…

Ризик, відсутність державної підтримки і безцінь - це ті проблеми, з якими зіштовхуються сучасні товариства, які займаються вирощуванням хліба. Але, незважаючи на ці негативні нюанси, ніхто не відмовляється від вирощування «хлібних» культур.

Село Покровка Коломацького району Харківської області. Тут діє Товариство з обмеженою відповідальністю аграрно-промислового об’єднання «Мрія». Воно розпочало свою діяльність ще у 2000 році. Уже понад 10 років товариство процвітає і забезпечує українців хлібом, олією, цукром, гречкою, соєю та іншими продуктами.

…Липень. Спека. Навколо колосяться хлібні поля… Час жнив. Спілкуюся з заступником директора ТОВ АПО «Мрія» Сергієм Анатолійовичем ТРАЧЕМ:

- Сергію Анатолійовичу, скільки гектарів у цьому році було засіяно зерновими культурами?

- Наше товариство має 4600 гектарів орної землі. «Хлібними» культурами у цьому році ми засіяли 1962 гектара (пшениця - 1010 га, тритікало - 462 га, ячмінь - 438 га, овес - 52 га).

- Яким сортам пшениці Ви надаєте перевагу? Чому?

- Є два види пшениці - озима і яра (озима сіється восени, а яра - навесні). Останні кілька років ми сіємо тільки озиму пшеницю. Вибір сортів залежить від кліматичних умов. Такі сорти, як «Білосніжка», «Благодарка одеська», «Антонівка» і «Шестипавлівка» найкраще «приживаються» у наших кліматичних умовах і потім дають хороший врожай.

- А від чого залежить, чи буде врожайним рік?

- Велику роль відіграють погодні умови та догляд. Чи вродить пшениця, залежить від того, як вона розкущиться та перезимує. Якщо зима буде сніжною і не буде великих морозів, то все буде добре. А якщо взимку буде великий мороз і малий сніжний покрив, то пшениця вимерзне. Навесні мають бути сприятливі умови: невисока температура, помірна кількість дощів… Також ми маємо доглядати поля: вносити добрива, проводити захисні роботи…

- Тобто, є певний ризик у вирощуванні пшениці?

- Дуже малий відсоток того, що пшениця не дасть врожаю, але ризик все-таки є. Останні кілька років зими дуже несприятливі: перепади температури, відсутність сніжного покриву… Навесні, щоб ця культура добре розвивалася, мають пройти дощі. А влітку - не повинно бути такої жахливої спеки… Погода може зіграти злий жарт. Але про випадки, коли пшениця оберталася підприємствам у нуль, я чув дуже мало.

- Чи можна цей рік назвати врожайним?

- Так. Я помітив тенденцію: пшениця дає хороший врожай раз у три роки. 2010 рік був врожайним. І ось у цьому році ми зібрали 5 тисяч тон пшениці (50 центнерів з гектара). Це високий показник.

- Якого класу зерно Ви отримуєте?

- Клас зерна залежить від того, наскільки якісним був догляд полів. Пшениця вимагає добрив і постійного обробітку. Що ціниться у зерні? Клейковина. Саме вона дуже важлива для пекарства. Чим більший її вміст, тим якісніші продукти потім виходять. Ми отримуємо зерно з середнім вмістом клейковини, приблизно 2-3 класу. Воно зможе потім послужити для випічки хліба, булок…

- А чому «хлібних» культур вирощується так мало, з 4600 гектарів у Вас засіяно всього 1962 гектара?

- Аграрні підприємства не мають державної підтримки. Пшениця, як я уже говорив, вимагає мороки: обробіток полів, постійний догляд… Товариство має витратити багато коштів, щоб зібрати гарний врожай. Також пшениця, ячмінь, тритікало не ціняться на ринку. Наприклад, за тонну пшениці дають 1180, а за тонну соняшникового насіння - 4000 тисячі гривень. Підприємство має виживати, тому вирощування зернових не є пріоритетним, хоча ніхто не відмовляється від них, адже ми ж маємо забезпечувати країну хлібом…

Розповідає агроном Олександр Анатолійович КУДРЕНКО:

- Робота над вирощуванням хліба триває майже рік. Розпочинається усе із обробки полів. Наше товариство практикує дві технології обробітку перед тим, як сіяти зерно. Перша технологія - «Notill». Зернові сіються на поле, яке не обробляється, тобто, ми скосили соняшник чи гречку, а потім одразу посіяли пшеницю. Друга технологія - мінімальний обробіток: ми двічі дискуємо поле, а потім перед самим посівом культивуємо. Використання цих технологій дає подібні результати: рівень врожайності майже однаковий.

Засіваємо поля з 10 по 25 вересня. Восени наша робота над хлібом закінчується. Взимку усе залежить від погоди. Але ми все-таки стежимо за станом полів, відбираємо моноліти і відрощуємо зелену масу. Головне, щоб не було різких перепадів температури. Навесні ми продовжуємо догляд: вносимо добрива, робимо поверхневу підкормку. У травні-червні боремося зі шкідниками, бур’янами, хворобами. Один раз робимо підкормку карбамідом та застосовуємо мікродобрива, які допомагають підвищити якість пшениці…

- Говорять, що використання засобів для боротьби зі шкідниками негативно впливає на якість хліба? Прокоментуйте.

- Остання обробка гербіцидами і пестицидами робиться за три тижні до жнив. За увесь період ми два рази проводимо захисні роботи. Якщо не боротися зі шкідниками, бур’янами і хворобами, то вони винищать поля. Тому використання цих засобів просто необхідне.

Дізнавшись про те, що робиться із зерновими до жнив, вирушаємо у поле. Там Олександр Анатолійович продовжує свою розповідь:

- …Жнива починаються у липні, коли зерно достигне. Це найбільш насичений період для нас. Якомога скоріше треба зібрати врожай, адже стигле зерно почне осипатися.

У цьому році жнива розпочалися 1 липня. У полях у нас працювали 8 екіпажів (на комбайні працюють комбайнер і помічник + машина з шофером, яка перевозить скошене зерно). Техніка вся нова. Ми маємо 5 нових комбайнів марки «ДОН», два комбайни марки «MАSSEY FERGUSON» і один «ACROS». Працювати комбайнерам у спекотні липневі дні стало тепер набагато комфортніше.

Справді комфортніше. Олександр Федорович ПЕРЕДЕРІЙ уже 8 років працює комбайнером. На новому «ACROS-530» косить зерно вже два роки. Олександр Федорович:

- Працювати на новій техніці набагато краще. По-перше, є кондиціонер, який рятує від спеки, яка у полудень у полі - понад 40 градусів. По-друге, комбайн оснащений голосовим інформатором. Комбайн - велика і складна машина, яка дуже часто ламається. Раніше ми проводили години, поки могли виявити причину поломки. Тепер про усі несправності нам сповіщає комп’ютер, який встановлений в кабіні. Кілька хвилин - і ми знову можемо продовжувати роботу.

Продовжує Олександр Анатолійович:

- Після того, як комбайн скошує зерно, його відправляють на очистку, зважують і везуть до комори.

Довести зібраний врожай до споживчого стандарту допомагає сепаратор віброцентробіжний зерновий Р8-БЦ2-С-50. Олександр Іванович ПОНОМАРЕНКО - спеціаліст по даній машині - розповідає про її плюси:

- Раніше зерно перевіювалося віялками ОВС-25, кожну з яких обслуговувало 3 людини. За годину така віялка могла переробити 25 тонн зерна. Цією машиною я сам керую. За годину машина переробляє 50 тонн зерна. Швидкість роботи залежить від забрудненості зерна. Полова сиплеться в один бункер, чисте зерно - у два інших. Коли бункери повні, їх очищують. Так ми встигаємо перевіювати усе зерно, яке привозять з полів.

Далі зерно везуть до комори. Тут хлібну масу за допомогою зернометача ЗМ-60у складають і зберігають до того часу, поки не реалізують.

Як бачимо, тим, хто вирощує хліб, вистачає роботи на увесь рік. Тільки-но у липні зібрали врожай - одразу готуються до нового засіву. Сергій Анатолійович:

- Пустувати полям не доводиться, на них постійно ведеться якась робота. І працівникам є що роботи. Навіть взимку. Вони ремонтують техніку, готуються до весняних робіт. Незважаючи на те, що сучасні хлібороби оснащені новою технікою, яка робить їх роботу легшою, вирощування хліба залишається тяжкою справою.

На початку матеріалу я навела приклади цін на різноманітні хлібні вироби. Цим текстом я ні в якому разі не закликаю підвищити ціну на хліб. Просто хотілося б нагадати про повагу до цього продукту і до тих людей, які його вирощують. Адже це справді важкий труд, який вимагає затрат, великої кількості часу і зусиль багатьох людей. Їх не можна оцінити жодними цифрами.


Л. ГРУБНІК.