Собі і тренерові вірна

Про успіхи, поразки, зону найближчого розвитку і командний дух

ВІД РЕДАКЦІЇ. Спортивне життя Каразінського бере свій початок із 1912 р. Під час  V Олімпіади у Стокгольмі честь країни у змаганнях з гімнастики захищав студент медичного факультету Петро Пелипейченко. За словами завідувача кафедри фізичного виховання та спорту В. О. Темченка, з 80-их рр.. починається футзальна ера в нашій Alma Mater.

«За понад 25 років розвитку футзалу в університеті збірна досягла вагомих успіхів, − розповідає Володимир Олександрович Темченко. − Двічі наші студенти ставали срібними призерами студентського чемпіонату України (востаннє у 2016 році), стали переможцями міжнародного студентського турніру. Студенти Денис Овсянніков, Сергій Якунін та Дмитро Литвиненко входили до складу національної збірної команди України. Вони ставали призерами та переможцями студентських чемпіонатів світу та Європи. У командах вищої ліги національного чемпіонату грали також В’ячеслав Чуднов, Олексій Трунов, Ярослав Лебідь, Сергій Малишко, Станіслав Гур'єв. Команда університету неодноразово перемагала у обласній студентській Спартакіаді, у тому числі, останні два роки».

Своїх «Мойсеїв» − тренерів − університет отримає в 2004 р.. Саме тоді до стін Каразінського долучиться Віталій Чернишов, володар срібної медалі Чемпіонату Європи з футзалу 2001 р . «Яке перше враження? А як ви гадаєте − молодий, срібний призер високого рівня, прийшов викладати до ВНЗ. До «древнього» паркету, стертої розмітки та порваних сіток на воротах. За якість м’ячів взагалі краще помовчати − на них дихати не можна було, − згадує Чернишов перші дні в спорткомплексі. − Але згодом все якось пішло на краще: інвентар і розмітку оновили, з керівництвом проблем не було. В Україні масовий футбол був на дуже низькому рівні. Це зараз маємо багато спортмайданчиків, полів та магазинів із футбольною «кіпою», а тоді − грав дует «асфальт та резиновий м’яч». У покращенні рівня фізпідготовки студентів та своїх тренерських навичок призер ЧЕ-01 і вбачав свою мету на майбутні 10 років.

Віталій Олександрович тримається вислову «Один у полі − не воїн», тому активно шукав талановитого помічника до збірної університету. І знайшов. У 2008 році до університету імені В. Н.  Каразіна прийшов Юрій Михайлович Петренко.

Запровадили перегляд на факультативних парах. Найкращих гравців відбирали до збірної. Факультативність фізкультури має дві сторони. «З одного боку, − каже Юрій Михайлович, − студенти навіть не знають про існування спорткомплексу та безкоштовних занять. А з іншого − до нас не приходять випадкові люди, а тільки ті, для кого футбол − це не порожній звук».

Додатково продивлялися молодь на спартакіадах. Наприклад, у проведеній 67-ій спартакіаді університету взяли участь 826 студентів. З них понад 90 − футболістів. Із маси людей відібрали на перегляд чотирьох гравців.  Деякі локальні перемоги вже можна констатувати. «Зелені» наразі виступають у сьомій лізі Харкова. Ще рік тому це була дев’ята ліга.

«Я дуже радий такому успіху, − коментує здобуток тренер команди Віталій Чернишов. − Проте якби Ви знали, скільки праці і поту ми поклали, аби здобути бронзові медалі минулого розіграшу!» В стартовому матчі сезону студенти «вигризли»  нічию із командою «Прем’єр» 2:2. Друга гра завершилася програшом лідеру «Еліт-спорт» 1:5. Проте є й позитивні моменти − забивають різні гравці. Немає однозначного лідера, від якого була б залежність, а є команда.

«Побутує думка, що в Україні немає технічних футболістів. Це стереотип. Не беручи навіть зірок нашої збірної, можу назвати молодих хлопців-студентів, які вже зараз можуть грати в Другій Лізі України, це: Ілля Терентьєв, Олександр Безродній, Олександр Бережний. У них є талант! За умови важкої праці з них можуть вирости гарні спортсмени», − розповідає В.О. Чернишов.

Нещодавно було зроблено косметичний ремонт фасаду та холу спорткомплексу. На початку вересня університет закупив спортивний інвентар. У головному спортзалі навішано спеціальний тент. Рух є. А значить, є надія, що головні здобутки ще попереду.

Коментар завідуючого кафедрою фізичного виховання і спорту Володимира Олександровича  Темченка щодо спортивного самоврядування:

− На мою думку, саме зараз спортивне студентське самоврядування є актуальним, оскільки в умовах необов’язкових занять з фізичного виховання студенти мають самоорганізовуватися і для занять фізичною культурою та спортом,  і для проведення університетських змагань.

Д. РОМАНОВ.