З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Цвіте весна і сяє небо,
Розливши сині береги
Гуркоче місто все зелене,
Медовий сніг сиплють сади
А я іду після навчання:
Душа радіє і дзвенить,
Мов чари світлого кохання
Понад вітрами хтось розлив
І тут дивлюсь: у холодочку
Сидить дідусь: старий-старий
Під дубом древнім на пеньочку
Він наче завжди тут сидів
Над чим замислився старий?
Згадав яскраві юні дні,
Шкодує, заздрить молодим,
Розвіює думки сумні?
Він зрить у вічність…
А може ні? Мені здалось!
Примружилась: звичайний дід.
Скоріш за все, чекав когось.
Надія РУБІНІНА, другокурсниця відділення журналістики.