З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Таку назву має нова книжка письменниці Ніни ДАНЬКО, авторки популярного есе «Григір ТЮТЮННИК і Мануйлівка», відзначеного свого часу обласною літературною премією за кращий публіцистичний твір.
Погожого першожовтневого дня на подвір’ї родини КОРЕЦЬКИХ, де впродовж двох десятиліть по кілька місяців жив і писав свої неперевершені новели талановитий прозаїк Григір ТЮТЮННИК, відбулася презентація збірки нарисів та оповідань Ніни Леонтіївни, вихованки Мануйлівської середньої школи й Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Там в окремій будівлі був «зелений кабінет» письменника - своєрідна музейна реліквія сьогодні.
Крім Ніни Данько, головної винуватиці урочистого зібрання на пошану вчительської родини Віри Дмитрівни КОРЕЦЬКОЇ, гідними представниками якої стали й Людмила Василівна та її чоловік славетний Григір, прибули гості - професори Олексій Неживий із Полтави (автор післямови) та Володимир Калашник із Харкова (редактор видання) - випускники Харківського університету, в якому навчалося й подружжя Тютюнників. У презентації взяли участь учні та вчителі місцевої школи, працівники Літературного музею Максима Горького та бібліотеки, односельці, зокрема сусіди з Лелечого кутка. Відбулася задушевна довірлива розмова тих, хто береже пам'ять про геніального митця та самовідданих трудівників-освітян, кому близьке рідне слово, його художні надбання.
Проф. В.КАЛАШНИК