Інститут Конфуція

Українсько-китайська співпраця

На третьому поверсі Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна затишно: на стінах  великі та майстерно виконані картини у китайському стилі, діловито снують молоді люди. Тут розміщується Інститут Конфуція. Він був заснований у 2008 році спільно з Аньхойським університетом і є найбільшим в Україні. Його очолюють два директори: Ло Сяочжі з китайського та Анатолій Михайлович Байназаров з українського боку.

Про сучасне та майбутнє Інституту розмова з доц. А. М. БАЙНАЗАРОВИМ.- Українці активно цікавляться Китаєм. Чи задовольняє Інститут Конфуція їх потреби?

- Гадаю, що так. Ми - справжній центр розповсюдження китайської мови та культури на північному сході України.  Маємо цілу систему філій у Харкові, Сумах, Полтаві, Кременчуці, Первомайському, Краснограді, Слов’янську. В Івано-Франківську та Миколаєві філії ще не відкриті, поки що ведеться підготовча робота.

- Ваші відгалуження знаходяться лише в університетах?

- Ні, ми також охоплюємо школи, ліцеї та гімназії. Там працюють співробітники з китайського боку (14 викладачів та волонтерів). Наші викладачі працюють лише там, де немає власних викладачів, у деяких закладах викладають вчителі, що є штатними співробітниками шкіл.

- А хто ж  вони такі, китайські волонтери?

- Ці юнаки та дівчата приїхали з різних університетів Китаю (Аньхойського, Сіанського, Харбінського, Хунанського, Циндаоського, Шаньдунського та Шеньянського). На Батьківщині вони вивчали російську мову. До нас їх направило Головне відділення Інститутів Конфуція, що у Пекіні. Приїздять не лише волонтери, а й викладачі Аньхойського університету - доценти, професори.

- Анатолію Михайловичу, який основний напрямок діяльності Інституту?

- Насамперед, курси з китайської мови. У поточному навчальному році проводять заняття з аналітичного читання, усного мовлення, теорії та практики перекладу, вступу до китайської філології.

- Скільки студентів навчається в Інституті Конфуція?

- Рахуючи разом з філіями, 2013 року відкрито 83 групи, загалом 1002 особи.

- Слухачів яких категорій ви навчаєте?

- Ми викладаємо для студентів факультету іноземних мов (спеціальність - китайська філологія), економічного та факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу. Факультативно вивчають китайську наші школярі у філіях. Крім того, в Інституті маємо денні й вечірні курси для слухачів старшої вікової категорії, набираємо дитячі групи.

- Тобто у вас навчаються люди будь-якого віку?

- Найменшим по 5-6 років (посміхається), ну а старші групи - це вже дорослі люди різного віку.

- Скажіть, будь-ласка, скільки коштує навчання?

- Ціна 850 гривень за семестр - це для наших студентів економічного та факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, для дорослих на денних та вечірніх курсах - 500 гривень на місяць (3 місяці, 72 години), усього - 6 рівнів, для малечі на дитячих курсах 250 гривень на місяць (заняття 2 рази на тиждень). Порівняно з цінами у Харкові, це не так вже й багато. Ми маємо власну бібліотеку з фондом приблизно у 8 тисяч примірників навчальної, довідкової, художньої літератури. З окремих курсів наші співробітники видають посібники (наприклад, «Модальні дієслова» у 2012 році). Видається збірник матеріалів Всеукраїнської Конференції з ієрогліфіки, що проводиться в Інституті з 2010 року.

- Розкажіть детальніше про іспити, які ви проводите.

- У 2011 році ми отримали право проведення письмового кваліфікаційного іспиту HSK. Це - єдина форма атестації іноземних громадян та громадян Китайської Народної Республіки - не носіїв мови. З 3 березня 2013 року Інститут також проводить усний іспит HSKK, а в травні 2013 року пройшов перший іспит для дітей YCT.

HSK, HSKK, YCT було проведено 9 разів. У 2011 році HSK складало 42 людини,  а у 2012 році - вже 127 осіб. 24 березня 2012 року HSK складало 80 слухачів. Усний іспит HSKK у 2013 році  складало 37 «конфуціанців», а дитячий YCT- 25.

На 20 жовтня 2013 року на HSK, HSKK зареєстровано 82 людини. Також триває реєстрація на YCT, який проводитимемо 16 листопада.

- Серйозний рівень! Після такої підготовки студенти, мабуть, мріють поїхати до Китаю?

- Звісно, і ми їм в цьому допомагаємо! Щорічно організовуємо навчання наших слухачів в університетах Китаю. Шляхом конкурсного відбору визначаємо кращих, і вони їдуть на навчальний рік, семестр або місяць.  Загалом з 2009 по 2013 стипендіями Інституту Конфуція скористалися 74 слухачі. Особливу подяку висловлюю нашому директорові з китайського боку Ло Сяочжі. Вона провела дійсно масштабну роботу: її стараннями, замість 10 чоловік до Китаю в 2013 році поїхало 36. Крім того, щоліта до Аньхойського університету їздить група слухачів для навчання  та відпочинку в культурно-освітньому таборі. Там вони вивчають китайську мову, знайомляться з традиціями Китаю, відвідують історичні та культурні об’єкти.

- Мені відомо, що Інститут Конфуція організовує та бере участь у ряді конференцій.

- Насамперед, згадаю Всеукраїнську конференцію з ієрогліфіки, яку ми проводимо щороку (починаючи з 2010).  За її матеріалами видається збірник, який можна знайти і у нас на третьому поверсі. Стало традицією проведення китайськими викладачами Інституту Конфуція курсів підвищення кваліфікації для викладачів китайської-не носіїв мови. Ми - потужний методичний центр. До того ж, у жовтні 2011 року в нашому Інституті відбулася наукова міжнародна конференція «Конфуцій і сучасний світ». Ми приймали делегацію китайських учених на чолі з Головою Вченої  ради Аньхойського університету професором Хуанем Декуанем.  Загалом на конференції зібрались 48 доповідачів з КНР, Латвії, Російської Федерації та України.

-  Інститут Конфуція приділяє увагу не лише вивченню мови, а й заглибленню у китайську культуру взагалі?

-  Звичайно! Як можна вивчати мову без знайомства із традиціями країни? Наші слухачі - справжні ентузіасти, завжди шукають нагоду дізнатися про Китай ближче.

- І ви їм в цьому допомагаєте?

- Так. Наприклад, щосуботи члени нашого розмовного клубу «Куточок китайської мови» разом з китайськими друзями - волонтерами обговорюють цікаві факти з культури, історії, філософії Китаю. Вони дізнаються більше про повсякденне життя, проводять чайні церемонії, вивчають мистецтво каліграфії. З 2008 по 2013 рік ми провели понад 100 культурних заходів. Це і ряд книжкових та фотовиставок про Китай, і проведення китайських свят, у яких беруть участь не лише слухачі інституту, а й усі бажаючі. Крім того, з 2012 року постійно діє лекторій «Китай далекий та близький». Тут провідні викладачі ХНУ та фахівці інших закладів читають лекції з історії, філософії, географії, економіки Китаю. І це теж для усіх бажаючих.  В 2011 році Інститут  провів ряд концертів художнього колективу Чженцзянського університету, а навесні 2012 року - Аньхойського університету. Ці концерти відбулися в Харківському Національному Університеті та на філії Інституту в Полтавському університеті економіки і торгівлі.

- Розкажіть про конкурси, в яких бере участь Інститут Конфуція.

-  Участь у конкурсах для наших слухачів - щорічні події. Наприклад, у 2010 нас обрали місцем проведення Всеукраїнського етапу конкурсу «Китайський міст». Наш слухач Хасан Хбус 2012 року став у ньому переможцем. 2012 року наші слухачі посіли призові місця у міжнародному конкурсі «Інститут Конфуція он-лайн». А 2013 рік приніс нам три сертифікати за перше місце, один за друге та два за третє місце у міжнародному літературному конкурсі «Кубок Інституту Конфуція». Також наш Інститут отримав нагороду за кращу організаційну роботу.

- Але ж не обходиться і без труднощів?

- На жаль. Я б виділив три основні проблеми, що нам перешкоджають в подальшому розвитку. Це, насамперед, візове питання. Посольство та Консульства України в Китаї надають візи волонтерам, як правило, лише на 90 днів. Тому весь час доводиться відволікатися на оформлення нових запрошень та купи інших документів. Хотілося б, щоб наші викладачі та волонтери офіційно приїжджали хоча б на рік, адже важко продуктивно розпланувати роботу на такий коротенький термін. Також бажано надати китайській мові статусу однієї з обов’язкових для вивчення у середніх навчальних закладах, хоча б  в межах Харківської  області. Але для цього треба готувати місцеві викладацькі кадри  та тиражувати достатню кількість підручників та інших навчальних матеріалів. Фінансової підтримки на державному рівні потребує створення Українського центру в Аньхойському університеті. На сьогодні ХНУ імені В.Н. Каразіна самостійно забезпечив цей офіційно ще не відкритий центр необхідним мінімумом навчальної літератури, державною та національною символікою України, направив до Китаю своїх викладачів. Але для якнайшвидшого офіційного відкриття на нормального облаштування ми потребуємо додаткових фінансових вливань.

- Які найближчі плани Ви виділяєте?

- У перспективі хотілося б розширити філії у сільських адміністративних районах Харківської області, відкрити відгалуження у дошкільних навчальних закладах. Також плануємо видати ряд підручників та методичних матеріалів, підготовлених фахівцями університету. Створимо відділення міжнародного економічного співробітництва між Україною та Китаєм, відкриємо спеціалізовані курси китайської для бізнесменів.

- Що ж, сподіваюся, Інститут Конфуція Харківського національного університету і надалі утримуватиме лідируючі позиції, і Ваші плани перетворяться в життя.

Розмовляла Ольга ЯКОВЧЕНКО, наш спецкор.