Національне надбання

Колекція, цінність якою збільшується з роками…

ВІД РЕДАКЦІЇ: П’ять років тому (22 жовтня 2008 року) Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (CWU) отримав статус національного надбання. Цінний об’єкт включає в себе більше 300000 екземплярів вищих і нижчих рослин, входить до п’ятірки найбільших гербаріїв України, внесений до міжнародного реєстру гербаріїв світу «Index Herbariosum. The Herbaria of the World»... У якому ж стані унікальне зібрання зараз? Про це та інше спілкуємося із завідувачем кафедри ботаніки біологічного факультету, професором Тетяною Василівною ДОГАДІНОЮ…

- Уявіть собі, - говорить Тетяна Василівна, - кілька століть тому на тому місці, де зараз знаходиться площа Свободи, височіють два корпуси університету і Держпром, знаходилася нагірна дубрава… На ділянках землі, що зараз заковані в цемент, буяло різноманіття трав, які зараз вражаються або рідкісними, або вимерлими. Меценати подарували ці землі університету. Професор Василь Матвійович Черняєв почав збирати колекції рослин, які були цікаві для вивчення, заклавши цим у 1825 році основу сучасного Гербарію CWU…

Колекція В. М. Черняєва налічувала понад 37000 гербарних аркушів і містила не лише екземпляри, зібрані професором, а й отримані за обміном від інших колекторів. Під час Великої Вітчизняної війни частина колекція була вивезена до Німеччини, а після закінчення війни повергнена до Києва. Схожа доля була і в колекції відомого харківського ботаніка М. С. Турчанинова (150000 гербарних аркушів). Зараз вони обидві зберігаються У Києві. Але частина цінних зібрань залишилася у Харкові…

Знайомлюся з колекцією. Гортаючи сторінки альбомів гербарію, розумієш, що частини цих рослин вже не існує в природі, а ти можеш побачити їх. Цікаво те, що більшість екземплярів вищих рослин, мохів, лишайників, грибів, водоростей зберегли природний колір і форму і зараз…

Тетяна Василівна демонструє мені все багатство наукової колекції: це і ексикати грибів, мохів, водоростей і лишайників Європи Л. Рабенгорста, і «Гербарій російських грибів» Бухгольца, гербарій Требу (ХІХ-ХХ століття), і єдиний в Україні гербарій злаків, зібраний Ю. М. Прокудіним, і флора з усіх куточків колишнього СРСР та з різних країн світу… Також до зібрання входять значні навчальний і демонстраційний гербарії, альготека (наукова та навчальна колекції фіксованих водоростей).

…Колекція нараховує більше 300000 екземплярів і зберігається у чотирьох кімнатах кафедри ботаніки. Але вона постійно збільшується. Цінні екземпляри з країн СНД, Європи, США і Австралії час від часу привозять колишні працівники кафедри, випускники університету…

Ми переконалися, що колекція, дійсно, цінна і не кожен університет світу може похвалитися подібною. Але щоб зберегти її треба багато мороки.

- Тетяно Василівно, хто займається доглядом колекції?

- Окремої посади - куратор Гербарію - у нас немає, бо немає грошей, щоб забезпечити йому заробітну плату. Гербарієм займаються усі працівники кафедри: від професорів до лаборантів. Але усі вони працюють на голому ентузіазмі, витрачаючи робочий, а іноді і особистий час.

- А чи багато часу і роботи треба, щоб зберегти колекцію?

- Звичайно. Колекція нараховує немалу кількість зразків. Кожен з них час від часу треба переглянути, оцінити його стан. Також ми боремося зі шкідниками, які постійно з’являються і несуть небезпеку для цінних фондів.

- П’ять років тому Гербарій (CWU) отримав статус національного надбання. Як з фінансуванням?

- Кожного року нам виділяється лише 8 тисяч гривень. Цих грошей вистачає тільки «на сорочки» для гербарію (спеціальний папір) і на засоби боротьби проти шкідників. А потрібні ще кошти, щоб оплачувати посаду куратора Гербарію, який займався б тільки колекцією. Тоді б була і ефективна наукова робота над зібранням, з’являлися б і публікації, влаштовувалися б конференції… А зараз ми тільки намагаємося утримувати колекцію в належному стані.

- А що з обладнанням?

- Потрібні спеціальні папки для зберігання альбомів зі зразками. Треба мати й систему автоматичного пожежогасіння, і клімат-контроль… Але на ті кошти, які виділяє Міністерство освіти і науки, можемо дозволити мінімум у догляді за гербарієм.

Гербарій (CWU) - колекція, цінність якої збільшується з роками, це своєрідний літопис рослинного життя… Над ним трудилися не одне покоління вчених, серед яких В. М. Черняєв, М. С. Турчанинов, Ф. К. Біберштейн, Ю. М. Прокудін, В. З. Циганкова та інші.

- Наше завдання - говорить Тетяна Василівна, - зберегти це цінне зібрання для майбутніх поколінь, а також можливість віддати данину вчителям, вшанувати працю багатьох поколінь харківських ботаніків…

Л. ПЛИННА.